У начальника стоматологічного відділення Дніпровського військового госпіталю доктора медичних наук, професора, підполковника медслужби Ігоря Матроса-Таранця часу катастрофічно не вистачає. Адже звичайний стоматкабінет переформовується у сучасне стоматологічне відділення, в якому вже надають спеціалізовану допомогу за всіма аспектами щелепно-лицевої хірургії, хірургічної стоматології тощо.
— Одночасно з проведенням ремонту фахівці відділення лікують наших військових, — каже Ігор Миколайович. — А ще домовились із трьома медичними вишами щодо проведення практичних занять на базі військового госпіталю. Це дасть нам змогу брати активну участь у навчанні майбутніх лікарів, залучити професорсько-викладацький склад медвишів для лікування хворих та поранених військових.
Як щелепно-лицевий хірург і хірург-стоматолог професор Ігор Матрос-Таранець проводить лікування та протезування щелепно-лицевих, стоматологічних захворювань. Він автор 6 навчальних посібників, 7 монографій, 26 винаходів тощо. Під науковим керівництвом професора 9 молодих вчених захистили кандидатські дисертації.
Війна провела жирну лінію в долі Ігоря Миколайовича. Він до війни був завідувачем кафедри хірургічної стоматології Донецького національного медуніверситету ім. М. Горького, керівником Донецького міжобласного центру дитячої щелепно-лицевої хірургії, головним лікарем Донецького ТОВ «Центр стоматологічної імплантації».
— Моя сім’я, — каже Ігор Матрос-Таранець, — брала активну участь у подіях на Майдані в Донецьку й Києві. Тож наш вибір — назавжди залишатися з Україною. До вересня 2014-го жили в Донецьку. Коли зрозуміли, що визволення міста відкладається, довелося терміново його покинути, прихопивши деяке медичне обладнання.
І білий халат Ігор Миколайович замінив на камуфляжну форму.
— Переглядаючи пресу, побачив оголошення, у якому запрошували вступити до полку «Азов» Нацгвардії України. Тож зібрав речі й вирушив на призивний пункт. Із документів мав лише військовий квиток, моя особова справа залишилася в одному з донецьких військкоматів, на відновлення якої пішло понад чотири місяці. У цей час неофіційно виконував обов’язки лікаря медичного пункту.
Попри звичну роботу військового лікаря, Матрос-Таранець організував стоматологічне лікування військових у міський лікарні та стоматкабінетах Маріуполя.
— Лікарську кар’єру розпочав саме в цьому місті, був начальником стоматологічного відділення лікарні, тож залишилося багато друзів та учнів, які з радістю відгукнулися на пропозицію щодо безкоштовної допомоги військовим, — розповідає Ігор Миколайович.
Після року служби в окремому полку спеціального призначення «Азов» підполковник медичної служби Матрос-Таранець прийняв пропозицію підписати контракт з Міноборони України та очолити новостворене стоматологічне відділення у Дніпровському військовому госпіталі. Він упевнений, що саме тут принесе максимум користі своїй країні.
Аркадій РАДКІВСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»