Мін’юст проситиме впливові міжнародні інституції захистити права громадян України в Криму. Днями Кабмін ухвалив рішення про невідкладну ратифікацію Римського статуту. Верховна Рада повинна ратифікувати його найближчим часом після висновку Конституційного суду. Про це заявив під час урядового брифінгу міністр юстиції Павло Петренко.
«Процес розгляду справ у Міжнародному кримінальному суді може бути використано в аспекті питання Криму. Процедура розгляду справ у Міжнародному трибуналі в Гаазі дасть змогу притягнути до відповідальності тих посадових осіб РФ, які давали вказівки військовим вчиняти злочини на території Криму та обмежувати права громадян України», — розповів міністр.
А моменти, пов’язані з масовими порушеннями майнових та особистих прав українців на півострові, Мін’юст оформив другим блоком скарг-звернень. Вони вже надійшли до Європейського комітету з питань запобігання катуванням, до комісара Ради Європи з питань прав людини, до Комітету ООН проти катувань (як окремого органу, який має право проводити розслідування), до Верховного комісара ООН з прав людини.
Згадала українська сторона під час звернень до «міжнародного права» факти примусового надання громадянам України російського громадянства. «Згідно з російським законом про спрощену процедуру набуття громадянства, до 18 квітня наші співвітчизники в Криму мають підтвердити своє українське громадянство. Люди вистоюють з шостої ранку черги, аби написати заяву, що вони не відмовляються від українського громадянства. А їм видають в результаті незрозумілі довідки без печаток і підписів. Присутність у цих пунктах військових можна розцінювати як психологічний і фізичний тиск, — зазначив міністр. — А пункти, де можна відмовитися від громадянства РФ, знаходяться тільки поблизу Сімферополя».
Тож Мін’юст розраховує, що опісля встановлення порушень Європейським судом з прав людини всі постраждалі матимуть змогу вимагати компенсації від РФ у рамках Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Те саме стосується порушення права на освіту, соціального захисту, свободи преси. А факти викрадення, взяття в заручники, вбивства цивільного населення і військовослужбовців у подальшому може використати проти РФ Міжнародний кримінальний суд.
Відбувається й недотримання прав ув’язнених у Криму. За даними Павла Петренка, в установах відбування покарань на півострові перебувають близько 2 тисяч громадян України і майже тисяча у слідчому ізоляторі (за вітчизняним законодавством вони ще не є особами, притягненими до кримінальної відповідальності). Проблема полягає в тому, що українська пенітенціарна служба та судові органи не мають змоги застосувати Закон «Про амністію». Звільнити тих, хто незаконно перебуває під вартою, планують за допомоги громадських організацій та адвокатів у Криму. Вони збирають заяви від засуджених і затриманих, які потім правове відомство передасть до Європейського суду з прав людини.
А ложкою дьогтю до діжки й так неприємної інформації стала новина про те, що Росія не дозволяє Україні передавати ретровірусну терапію для ув’язнених, хворих на ВІЛ/СНІД. А ще громадян під вартою в Криму неможливо забезпечити харчуванням.