Євроньюз:
Він – у центрі процесу ухвалення рішень як посередник між країнами-членами ЄС, що між ними все більше антагонізму та антиєвропейських почуттів. І це – у період найбільших випробувань у недавній історії Союзу. З нами у «Ґлобальній розмові» – президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей. Вітаємо.
– Ви – у Німеччині, аби одержати престижну нагороду Карла І Великого. Вона вручається людям, що борються за єдність Європи. Та, мабуть, є певна іронія у тому, що Ви її одержуєте, коли, як виглядає, Європа розриває сама себе. Як один із трьох очільників ЄС яку порцію вини Ви готові взяти на себе за цю ситуацію?
Герман Ван Ромпей:
– У самому Європейському Союзі справи йдуть добре, якщо йдеться про мир. Ми маємо проблеми на кордонах, а це – дещо інше, але не усередині ЄС. Ми все ще є найбільшим мирним проектом в історії людства. Чому я одержую нагороду Карла І у час ворожості до ЄС, його заперечення, євроскептицизму?.. Ну, давайте не забувати, що навіть після цих європейських виборів 70% парламентарів належать до партій, що підтримують європейський проект…
Євроньюз:
– Однак приблизно 25% виступають проти нього. Такого не було ніколи раніше в історії ЄС.
Герман Ван Ромпей:
– Не було, але треба все-таки враховувати пропорції. Величезна більшість людей узагалі, та парламентарів зокрема, виступають за європейський проект. Ви маєте рацію, що антиєвропейська меншість ніколи не була такою численною, як сьогодні, але це – неоднорідна група. Там є ліві, крайні ліві, праві, крайні праві…
Євроньюз:
– Враховуючи їхню динаміку в останні роки, чи не побоюєтеся Ви, що вони можуть створити спільну фракцію? Адже ми бачимо, що провідник крайніх правих Марін Ле Пен намагається створити групу у парламенті.
Герман Ван Ромпей:
– Намагається, але не з лівими. Вони намагаються створити групу з тими, що мислять подібним чином… Але цей популізм уже існував задовго до фінансової кризи, задовго до кризи в єврозоні. Наведу приклад… Ви згадали паню Ле Пен. 10 років тому її батько посів друге місце на президентських виборах у Франції після чинного тоді президента Ширака. І це тоді не мало нічого спільного із проблемами ЄС, нічого спільного із кризою єврозони. Але вже тоді 19% французьких виборців проголосувало за крайніх правих. Популізм – це частка політичного життя. Звичайно, він зріс і посилився через кризу в єврозоні й економічну кризу. Я не недооцінюю цього, просто я ставлю це до відповідного контексту.
Євроньюз:
– Чи Ви визнаєте, що, можливо, припустилися помилок на своїй посаді?
Герман Ван Ромпей:
– Звичайно, кожен на відповідальній посаді робить помилки.
Євроньюз:
– Які?
Герман Ван Ромпей:
– Звичайно, були помилки на щаблі Союзу і на національному щаблі.
Євроньюз:
– На рівні Європейської Ради що Ви могли б зробити інакше?
Герман Ван Ромпей:
– Я не перераховуватиму своїх помилок, – це роблять наші вороги…
Євроньюз:
– Тоді, скажімо, які є проблеми?
Герман Ван Ромпей:
– Скажімо так: треба знайти згоду 18-и у єврозоні і 28-и у Союзі, і часто ми діяли трохи запізно, іноді ми робили надто мало надто пізно. Але результатом стало те, що ми прибрали загрози самому існуванню євро і єврозони.
Євроньюз:
– Ви вважаєте, що загроза для євро справді зникла, якщо є такі провідники, як Марін Ле Пен, що хочуть позбутися євро?
Герман Ван Ромпей:
– Найбільшою загрозою були фінансові ринки. Вони були переконані ще півтора року тому, що євро зазнає краху. Єдиним предметом обговорення був час, коли це станеться. Але те, що крах буде, це було певною річчю. Та сьогодні такі дебати у міжнародних медіа, на міжнародних ринках цілком і повністю завершено. Навіть у таких країнах, як Франція, навіть як Греція, переважна більшість людей хочуть належати до Союзу і до євро.
Євроньюз:
– Ми попросили тих, що користуються нашою інтернет-сторінкою, надсилати Вам питання для інтерв’ю. Надійшло питання від користувача, що називає себе СуперДжеймсомПондом: «Чи президент Герман Ван Ромпей розуміє, що люди в ЄС – ситі по горло тим, що являє собою ЄС, тим, що ЄС зруйнував окремі країни?»
Герман Ван Ромпей:
– Я не недооцінюю того, що сталося під час європейських і національних виборів, які мали гострі сигнали щодо ЄС. Але не робіть помилки, – ці «люди» не є однорідною масою. Це – неправда. Абсолютно неправда. Якщо поставити цим людям більше питань, то величезна більшість скаже, що хоче залишатися в ЄС та у єврозоні. Майже ніхто не хоче повертатися до становища перед 1958 роком. Так, ніхто!
Євроньюз:
– Але ж вони проголосували за партії, що хочуть вивести їхні країни зі складу Союзу… Ви це іґноруєте як протестне голосування?
Герман Ван Ромпей:
– Ні, але просто вони не є більшістю людей. Ви не плутайте партій, деяких маленьких партій і деяких трохи більших партій, з більшістю населення…
Євроньюз:
– Як може парламент та інституції ЄС працювати із групою партій, що є в опозиції до самого ЄС? Ми бачили, як Найджел Фараж, лідер Партії незалежності Сполученого Королівства, сказав, що ці вибори поклали край неминучості подальшої інтеґрації.
Герман Ван Ромпей:
– Партії незалежності Сполученого Королівства та інші не становлять більшості у парламенті, зовсім ні. Тож інституції ЄС та Європейський Парламент можуть функціонувати, щоб пан Фараж не казав.
Євроньюз:
– Але ж чи нема суперечності у тому, що Ви кажете? З одного боку, Ви кажете, що прислухатиметеся, з іншого – що все буде і надалі, як завжди.
Герман Ван Ромпей:
– Ні, треба прислухатися до сигналів, що їх надсилають виборці. Їхнє послання полягає у тому, що вони розчаровані тим, як працюють європейські інституції. Це ускладнюється безробіттям, кризою в ЄС, тощо. Тож ми повинні дати на це відповідь політикою, що сприяє економічному зростанню, знову створює робочі місця. І ми рухаємося у правильному напрямку… Таке послання я почув. А сигнали від екстремістів тут ніяк не допомагають.
Євроньюз:
– Ви б сказали, що Найджел Фараж – екстреміст?
Герман Ван Ромпей:
– Так. Коли хтось пропонує вийти з ЄС, чи це не екстремізм?
Євроньюз:
– Тож чи подальша інтеґрація – неминуча?
Герман Ван Ромпей:
– Подальша інтеґрація в єврозоні – неминуча, бо якщо ми маємо спільну валюту, потрібно більше спільної політики. Я не кажу це тому, що є європейським фундаменталістом… Просто це – логічний наслідок вибору, що ми його зробили багато років тому у Маастрихтській угоді, а також із запровадженням євро. І якщо ми вже маємо спільну валюту, нам потрібна і спільна політика. Люди хочуть мати роботу і добрий рівень життя. А без сталого економічного та монетарного союзу, без більш інтеґрованої єврозони ми не можемо досягти цих процвітання та зайнятості.
Євроньюз:
– Власне Ви згадали зайнятість. Коли Ви обійняли свою посаду, Ви сказали, що зменшення рівня безробіття, боротьба з ним – це Ваш пріоритет. Тепер ми бачимо, що в ЄС – 25 мільйонів безробітних. Чи визнаєте Ви, що тут маємо провал?
Герман Ван Ромпей:
– В Європі була проблема структурного безробіття, зокрема в Єврозоні, задовго до кризи. Ми тоді не протидіяли цій проблемі…
Євроньюз:
– Ви визнаєте, що ЄС тут зазнав невдачі?
Герман Ван Ромпей:
– Невдача вже була на той час, і я не збираюся обговорювати, хто відповідальний. Скажімо, це – колективна відповідальність, спільна відповідальність країн, держав-членів і, водночас, інституцій ЄС. Тепер, коли в нас сталася криза євро та єврозони, це змінило підхід. Коли я обійняв посаду, я не міг передбачити, що за кілька місяців станеться найбільша криза від заснування Європейського Союзу. І ми подолали цю кризу завдяки великим зусиллям на щаблі держав-членів…
Євроньюз:
– Ви можете сказати, що кризу подолано?
Герман Ван Ромпей:
– Ми подолали екзистенційну загрозу для єврозони. Це – очевидно.
Євроньюз:
– Але яку соціальну ціну ми платимо! Подивіться на безробіття у Греції, на це втрачене покоління. І ми здолали кризу?!
Герман Ван Ромпей:
– Ну, ні! Ви не можете робити карикатуру з того, що я кажу про те, що ми подолали загрозу існуванню євро. Я ж не сказав, що ми подолали кризу зайнятості та економічну кризу… Також пам’ятаймо про нещодавні події. 2013 рік у Греції став першим роком позитивного економічного зростання. Чи ми – вже там, де маємо бути? Абсолютно ні. Але наступний, 2015 рік буде ще кращим роком. Пересічно в економічному союзі буде зростання на 2%.
Євроньюз:
– Але ж цього недостатньо, аби це відчути!
Герман Ван Ромпей:
– Так, це – надто повільно… Але це – значно краще, ніж кілька років тому, і ми поступово виходимо із кризи. Але треба зробити більше. Більше для економічного зростання, для зайнятості. Саме тому ми думаємо над цим у Європейській Раді. І я певен, що те саме відбуватиметься й у нових Європейській Комісії та парламенті. Це буде робота над найбільшими пріоритетами на наступні роки. І тут найбільшими викликами є, просто кажучи, зростання і зайнятість.
Євроньюз:
– Нам є багато про що поговорити. Хочу поставити питання від П‘єтро де Маттеїса. Воно стосується європейських виборів. Він питає: «Чи підтримає Герман Ван Ромпей вибір, що його зробили європейці, щодо президента Європейської Комісії?» Звичайно ж, йому йдеться про Жана-Клода Юнкера, керівника право-центристської фракції у парламенті.
Герман Ван Ромпей:
– Я прийняв на себе місію від Європейської Ради. Ця місія цілком відповідає європейським угодам, і я повинен шанувати ці угоди.
Євроньюз:
– Але ж угоди – нечіткі…
Герман Ван Ромпей:
– Ні-ні-ні… Ми маємо поважати угоди так, як національні парламенти поважають конституцію. А ось що говорять ці угоди. Вони кажуть, що Європейська Рада пропонує кандидата на президента Європейської Комісії. Для того, аби зробити таку пропозицію, потрібна кваліфікована більшість Європейської Ради. Відтак кандидат, що його висуває Рада, потребує більшість у 370-375 голосів, і ми поважаємо цю процедуру.
Євроньюз:
– Ви висловлювалися про це раніше, сказавши, що не підтримуєте ідею найбільш рейтинґового кандидата?
Герман Ван Ромпей:
– Але тепер я маю офіційний мандат, офіційну місію. Це – нова ситуація, тож я буду дуже стриманим у ці найближчі тижні. І я не скажу нічого, що могло б ускладнити становище, що вже і без того є складним.
Євроньюз:
– Якщо читати між рядками того, що Ви кажете, можемо очікувати сутички між Європейською Радою та парламентом?
Герман Ван Ромпей:
– Ви читаєте між рядками щось, чого там не написано. Я вже казав публічно і повторюю це тепер: я зроблю все, що можу, аби уникнути протиріч між інституціями.
Євроньюз:
– Може бути проблемою, якщо Жан-Клод Юнкер або Мартін Шульц, якщо йому вдасться сформувати більшість, не одержать посади президента Європейської Комісії. Адже громадяни за них голосували, громадяни пішли на голосування. Їм дали враження, що їхні голоси щось важать. Вибори відбулися під гаслом «цього разу буде інакше», і вони відчували, що вони обирають цих людей. Це було б ударом по демократії.
Герман Ван Ромпей:
– Я не згідний з Вашою оцінкою. Та, знов-таки, я не коментуватиму навіть Вашої оцінки, бо це може лише ускладнити становище.
Євроньюз:
– Гаразд, нам час перейти до інших проблем, якщо ми у цьому нікуди не просунемося…
Ви – дуже активні в Україні, намагаючися дати раду із цією ситуацією. Єдність там є великою проблемою, країна є дуже розділеною. Нещодавно обрано президентом Петра Порошенка. Ви думаєте, він буде спроможний об’єднати країну?
Герман Ван Ромпей:
– У цій країні нині – велика нестабільність. Становище дестабілізують іззовні. Я думаю, що новообраний президент має великий мандат від людей, навіть якщо і не в усіх місцях можна було голосувати, бо не скрізь дали проголосувати. Але він має сильний мандат, і це може стати поворотним моментом у цій кризі. Також є деякі ознаки, не дуже явні, не дуже сильні, певних зрушень із російського боку. Щодо нашої, європейської сторони, і я бачу, що так це бачить новообраний президент, ми хочемо дипломатичного, переговорного вреґулювання кризи. Не військового розв’язання.
Євроньюз:
– Але якщо хтось, а саме Росія, не схотіла б дотримуватися своїх зобов’язань, чи було б у Вас бажання посилити санкції проти неї?
Герман Ван Ромпей:
– Наша перша мета – діалог та перемовини. Санкції не є метою у собі. Це, скажімо так, засіб тиску на інших, аби вони шукали розв‘язання шляхом переговорів, якщо для них нема достатньої волі. Ми вже запровадили санкції…
Євроньюз:
– Чи можливі додаткові санкції? Так чи ні?
Герман Ван Ромпей:
– Ні-ні-ні… Я лише скажу, що ми вже зробили. Ми сказали в Європейській Раді, що Комісія і надалі готуватиме додаткові санкції і заходи, якщо вони знадобляться. Всі про це знають. Сценарій готовий. Але пріоритетом є дати шанс перемовинам. Та якщо триватиме дестабілізація, то ми маємо перейти до наступного етапу.
Євроньюз:
– Ваш мандат добігає кінця. Він завершиться у листопаді. Якщо Вам довелося б оцінити себе за 10-бальною системою? Ви – перший постійний президент Європейської Ради….
Герман Ван Ромпей:
– Я щойно одержав нагороду Карла І Великого за мій внесок до європейської інтеґрації. Тож я не оцінюватиму себе, бо це було б трохи смішно, але цю нагорода є показовою. Це для мене – велика честь, а водночас я знаю, що було не так, що можна було зробити краще. Також я знаю, що нам вдалося стабілізувати єврозону і врятувати євро. Це – колективна праця, і я нею пишаюся.
Євроньюз:
– Ми одержали запитання через Facebook від людини, що називає себе Даніелом Джантом. Він цікавиться, що є Вашою найбільш пристрасною метою для ЄС, і як її досягти? У нас залишилося мало часу, але якщо є така мета, то що це?
Герман Ван Ромпей:
– Мета – якнайпростіша. Усунути відчуття, що Європа є загрозою. Треба працювати на різних щаблях, у різних місцях, аби люди мали відчуття, що Європа їх захищає, а не навпаки – відчуття, хоча воно й хибне, але воно існує, що Європа їм загрожує. Це буде головним завданням для мого наступника, щоб ЄС сприймали не як проблему, а як розв’язання проблем.
Євроньюз:
– Чи залишатиметеся Ви у політиці?
Герман Ван Ромпей:
– Ні, наприкінці жовтня мені виповниться 67 років. Тож – час іти. Час іти…
Євроньюз:
– Ви уклали антологію гайку?
Герман Ван Ромпей:
– Так.
Євроньюз:
– Ви казали, що це річ, яка допомагає Вам долати проблеми, припускаю, що у дуже складні часи. Наскільки Вас підтримує поезія гайку?
Герман Ван Ромпей:
– Поезія гайку є часткою прагнення до світу гармонії. Гайку також пов‘язані із порами року, внутрішнім циклом життя. Вони дають відчуття заспокоєння та гармонії. Це – захоплення. Більше захоплення, ніж самозаспокоєння.