Непроста ситуація сьогодні в економіці, зокрема і в черкаському селі. Підвищення цін на дизельне пальне, засоби захисту рослин та мінеральні добрива не можуть не позначитися на собівартості сільськогосподарської продукції (зокрема зернових, молока та м’яса). Так, на пальне ціни зросли від 10 до 15%, на пестициди — на 20–25%, мінеральні добрива — від 15 до 20%, а вартість посівного матеріалу стала більшою на 15%.
Великі відсотки б’ють по кишені
У зв’язку з цим фахівці прогнозують підвищення собівартості зернових, молока та м’яса в межах 20%. Аби цього не сталося, вважає голова Черкаської облдержадміністрації Юрій Ткаченко, й аграрний бізнес нормально розвивався, потрібні державні дотації і відповідні програми, які б передбачали, приміром, відшкодування відсотків за банківськими кредитами. Таку думку висловлювали під час зустрічі в облдержадміністрації з керівниками банків, сільськогосподарських підприємств та фермерами області, де обговорювали спроможність кредитування підприємств агропромислового комплексу та пошук шляхів усунення перешкод, які заважають їхньому розвитку.
Зрозуміло, важко сперечатися з думкою, яку висловлюють сьогодні всі фахівці аграрного сектору: розвиток бізнесу починається з усунення корупції. Якби вдалося хоча б наполовину подолати це ганебне явище, інвестори і фінансові установи змогли б спокійно вкладати чималі кошти в економіку.
Сьогодні ж підприємці, які звертаються по кредити, стикаються з багатьма проблемами, які гальмують розвиток їхнього бізнесу.
Так, торік в агропромисловому комплексі області видано 2,1 мільярда гривень кредитів, а за два місяці цього року — 400 мільйонів. Загалом розмір плати за користування позиками коливається в межах 25 відсотків. Виникають проблеми щодо оформлення кредитів, застави, комісійних послуг. Збільшення витрат на виробництво продукції відчутно вдарило по кишені аграріїв, тож подальша їхня діяльність потребує державної підтримки.
Це можуть бути короткотривалі кредити для підприємств агропромислового комплексу на закупівлю і на певний період від трьох до шести місяців або ж вексельні розрахунки.
Давайте валютою
На думку керівника ЗАО «Фрау Марта» Ірини Павленко, без державної підтримки й адресних дотацій аграрний бізнес стане неконкурентоспроможним. Потрібно виходити з ініціативою здешевлення кредитних ставок через механізм державної підтримки, оскільки в бюджеті на 2014 рік підтримку аграрного сектору не передбачено, вважає вона. Чом би не ініціювати можливість надання кредитів валютною складовою? Це могло б зробити вигідними експортні контракти.
Начальник управління Національного банку України в Черкаській області Сергій Забудський назвав аграріїв найсумліннішими позичальниками, які вчасно погашають взяті кредити. На Черкащині є банки, які готові до співпраці із сільгоспвиробниками, однак зменшити відсоткову ставку вони не зможуть. Водночас кредитний портфель банківських установ області чималий — 6,4 мільярда гривень. А зменшити відсоткову ставку банки не можуть із кількох причин: це й висока вартість ресурсів, і нестабільна політична й економічна ситуація в країні, і валютно-курсова політика.
Для сільгоспвиробників та фермерів банкіри пропонують організувати такий собі «кредитний ярмарок». Кажуть: так аграрії зможуть дізнатися, що пропонує той чи інший банк, і обрати для себе найбільш вигідну пропозицію.
— Власне, ми готові надавати такі кредити, — зазначив директор Черкаської філії «Приватбанку» Віктор Шуршин. — У нашому банку є чимало різноманітних програм, для прикладу, кредитування придбання сільськогосподарської техніки чи програма «Гарантований платіж», яка дає змогу залучати ресурси з відтермінуванням платежу за чотирьохвідсотковою ставкою річних без застави.
Одне слово, банкірам, як і аграрникам, є сьогодні над чим поміркувати. Якби тільки, наголошують вони, до їхніх міркувань та пропозицій прислухалися нагорі.