У неділю в Грузії відбулися президентські вибори, і, за попередніми даними центральної виборчої комісії, у перегонах лідирує Георгій Маргвелашвілі. Кандидат від правлячої коаліції «Грузинська мрія» набрав понад 62%. Для перемоги у першому турі необхідно набрати 50% плюс один голос, тож очевидно, що другого туру не буде. На другому місці йде кандидат від партії чинного Президента Грузії Михайла Саакашвілі «Єдиний національний рух» Давид Бакрадзе — трохи більше 21%, на третьому — кандидат від партії «Демократичний рух — Єдина Грузія» Ніно Бурджанадзе — 10% з гаком.
Давид Бакрадзе вже привітав конкурента з перемогою. Натомість Ніно Бурджанадзе заявила, що сподівається на другий тур і очікуватиме на офіційні підсумки волевиявлення. У свою чергу, голова ЦВК Грузії Тамар Жванія оголосила вибори такими, що відбулися. «Це був ще один успіх грузинського народу. Виборці змогли вільно виразити свою волю та зафіксувати свій вибір. Усе пройшло у мирній атмосфері, не було серйозних порушень та ексцесів», — наголосила Тамар Жванія. Інавгурація має відбутися 17 листопада, повідомляють місцеві ЗМІ.
Випускник факультету філософії та психології Тбіліського державного університету Георгій Маргвелашвілі (має ступінь доктора філософії) буде одним з найменш харизматичних грузинських лідерів за всю історію, вважають експерти. Вони схиляються до того, що тіньовим центром сили залишатиметься лідер «Грузинської мрії», глава грузинського уряду Бідзіна Іванішвілі, який планує найближчим часом піти у відставку задля «притоку в політику свіжої крові».
Водночас аналітики звертають увагу на те, що з моменту інавгурації стає чинною нова Конституція, згідно з якою Грузія з президентської республіки перетворюється в парламентську, а глава держави не матиме повноважень брати участь у формуванні кабінету міністрів або впливати на рішення уряду, зазначає «Комерсант». Тож новий тип президента цілком відповідатиме новій Конституції.
Серед сильних сторін Георгія Маргвелашвілі називають вміння вести діалог з представниками різних політичних сил. Ця якість може допомогти і на міжнародній арені, адже одним із головних передвиборних гасел політика була обіцянка продовжити раціональну лінію на розширення економічного співробітництва з Росією при одночасній активізації роботи в міжнародних організаціях з метою забезпечення «деокупації» Грузії.