Відбулася презентація проекту «Центр гендерної культури як платформа для розширення прав і можливостей жінок і молоді», який реалізують за фінансової підтримки ЄС та за сприяння Харківської міської ради. Головна мета цього проекту, розповіла його організатор директор Музею жіночої та гендерної історії Тетяна Ісаєва, — розвиток центру гендерної культури, який стане інноваційним майданчиком для інтерактивної гендерної просвіти та інформування жінок і молоді. На його базі планують створити структурні підрозділи, зокрема тренінговий центр, дитячий майданчик, центри підтримки бізнесу тощо.
— Центром стане оновлений Музей гендерної історії — сучасний інтерактивний музей з технічними засобами. А сам центр виконуватиме не тільки просвітницьку функцію, а й стане туристським центром і візитівкою нашого міста, — зазначила Тетяна Ісаєва.
Одним з напрямів роботи центру стане Майстерня гендерно чутливого вчительства, яку організатори презентували педагогам 34 шкіл Харкова і області. У межах проекту буде підібрано 25 шкіл, що стануть експериментальним майданчиком для поглибленого вивчення гендерної культури. Найкращі зможуть отримати грант від ЄС обсягом 1—5 тисяч євро на технічне оснащення навчального процесу. Для 500 вчителів проведуть тематичні тренінги, дискусії та семінари, а 15 педагогів вивчатимуть досвід гендерної культури у Фінляндії. Заступник Харківського міського голови з питань охорони здоров’я та захисту населення Світлана Горбунова-Рубан акцентувала на тому, що міська рада одним з головних завдань бачить створення відповідних умов у Харкові, в яких змогли б однаково розвиватися і чоловіки, і жінки з точки зору виконання соціальних ролей у суспільстві. Це, за її словами, передовсім створення сім’ї й сімейних стосунків, виховання дітей.Учасникам зустрічі, серед яких були і представники ОБСЄ, організатори заходу представили міську комплексну програму реалізації гендерної та сімейної політики в Харкові на 2018—2021 роки. Вона містить сім основних розділів, серед них формування гендерної рівності, протидія гендерно зумовленому домашньому насильству і торгівлі людьми, підтримка інститутів сім’ї, соціальна робота із сім’ями, які потрапили у складну життєву ситуацію, тощо.