ВАЖЛИВО. Нещодавно пам’ятку давнини Херсонес Таврійський внесли до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. «Рішення по Національному заповіднику «Херсонес Таврійський» усіма учасниками засідання, а це представники понад 20 країн світу, прийнято одностайно», — розповіла «УК» заступник гендиректора заповідника з наукової роботи Лариса Седікова. Воно і не дивно, адже Херсонес — цінний історичний та науковий об’єкт. Городище є єдиним в Північному Причорномор’ї цілісно збереженим зразком античного міста. Кінець двохтисячному існуванню античної держави поклала навала кочівників, а його руїни поховала земля. Тим паче, тут збереглися залишки міського планування вулиць, житлових, господарських та культурних споруд. Це єдиний подібний приклад в Європі, який дає змогу зрозуміти систему організації господарської діяльності та розподілу території між громадянами античного міста.
Копітка робота колективу Національного заповідника у прагненні потрапити до списку всесвітньої організації відіграла чи не найважливішу роль. «Все почалося ще 2011 року. Саме тоді підготували документи і направили до Центру всесвітньої спадщини, — згадує напружений період співпраці з комітетом Лариса Василівна. — Там ці матеріали оброблялися, а нам періодично надсилалися зауваження. Ми постійно щось доробляли та відповідали на запитання. Таке листування тривало рік». Завершальним етапом став приїзд до Севастополя експерта Міжнародного комітету з охорони пам’яток та історичних об’єктів — його висновки стали вирішальними.
З набуттям нового статусу, на думку заступника гендиректора заповідника, Херсонес отримав найвищий ступінь захисту — це вкрай важливо. Хоч історична пам’ятка і не має нині жодних проблем із забудовою буферної зони, але територіально вона в межах Севастополя та поряд із житловим масивом. Тому в адміністрації закладу виникнення загрози забудови не відкидають. «Місто та всі контролюючі організації повинні чітко розуміти, що тепер ми несемо за нього відповідальність не лише перед нашою країною, а перед світовим співтовариством», — зауважила Лариса Седікова.
Віднині тут чекають на збільшення потоку туристів аж на 30%. «Щоправда, це додаткове навантаження для пам’ятки, — зауважує заступник гендиректора. — Але з економічної точки зору і для нас, і для міста — це поштовх для розвитку». Крім того, перед заповідником відкрита можливість отримувати кошти за допомогою міжнародних грантів.