Геологи, геофізики, біологи, медики, інженери та інші фахівці — свіжа кров, яка замінить в експедиції інших українських романтиків, що провели на станції Вернадського непростий рік.
«Нині Україна присутня в Антарктиці: серед 29 країн, що мають право ухвалювати рішення про діяльність на льодовому континенті, наша посідає гідне місце. Для нас дуже важливо не втратити цього права, здобутого всіма попередніми експедиціями й українськими науковцями. Маємо зробити все можливе, щоб, попри війну і фінансові проблеми, станція Вернадського не припиняла роботи», — наголосила під час урочистої церемонії проводів науковців міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Одна з проблем функціонування експедицій — те, що нема наукового судна для забезпечення діяльності станції Вернадського. Своє судно Україна втратила після анексії Криму, а на придбання нового потрібно майже 2 мільйони доларів.
«Нині не маємо ресурсів для придбання цього судна, хоч воно нам дуже потрібне, і не лише для забезпечення роботи станції Вернадського, а й для інших наукових цілей. Сподіваюся, щойно фінансова ситуація в Україні поліпшиться, зможемо придбати його», — зазначила міністр.
Бюджет цьогорічної експедиції — 39,2 мільйона гривень. Співпраця Національного антарктичного наукового центру з міжнародними установами щороку набуває дедалі більшої динаміки. Нині НАНЦ підтримує ділові контакти з дослідниками Антарктики зі США, Китаю, Туреччини, Польщі, Аргентини, Болгарії, Словаччини, Словенії, Чехії, Чилі.
«Робота в екстремальних умовах Льодового континенту має велике значення для нашої науки та економічних перспектив держави. Наші дослідники сприяють подальшому розвитку України та піднесенню її на міжнародному рівні», — наголосила Лілія Гриневич.
Кожен учасник експедиції залишає в Україні сім’ю, дехто навіть маленьких дітей. Усі вчені мають власне дослідження, яке вони проводитимуть на станції впродовж року. Науковці докладають чималих зусиль для втілення своїх розробок у практику. Торік групу українських учених-геофізиків було відзначено Державною премією України.
Разом із вченими на станцію вирушає технічний персонал, що підтримуватиме життєдіяльність станції.
Нагадуємо, що Україна володіє однією антарктичною станцією «Академік Вернадський», розташованою на мисі Марина острова Галіндез. Оскільки після розпаду Радянського Союзу Росія оголосила себе єдиною правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР, українські науковці втратили можливість проводити дослідження на власній станції. Однак у 1996 році Україна змогла придбати британську станцію «Фарадей», причому за символічну ціну — 1 фунт стерлінгів. Після цього станцію перейменували на честь першого президента НАН України.
Станція «Академік Вернадський» — це метеорологічна та географічна обсерваторія, яку Україна підтримує в межах Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки.
Система договору про Антарктику містить рекомендації, угоди, конвенції та інші міжнародні правові документи, що уточнюють та доповнюють договір, серед яких Конвенція про збереження морських живих ресурсів Антарктики. Україна — одна з 29 країн, що мають статус консультативних сторін цього договору, тобто вона не просто його учасник, а й має голос під час прийняття рішень на щорічних самітах Антарктичного договору, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки.
Ганна РОМАШКО
для «Урядового кур’єра»