САКРАЛЬНЕ
Пише ікони тільки після молитви
В Українському домі «Перемога» в Тернополі шанувальники мистецтва зібралися на відкриття неординарної виставки. Сакральні твори — 26 образів — представив глухий художник-іконописець Михайло Кіцак. Слово про майстра на відкритті вернісажу сказали представники міської влади, педагоги, батько, брат, студентський друг і священики. Більше того, священнослужителі відправили богослужіння та освятили Михайлові роботи.
У батьків Михайло народився четвертою дитиною. На другому році життя він захворів на грип і через ускладнення втратив слух. Пізнавати світ мусив через мову жестів і малюнки. Так захопився малюванням.
«Богородиця Ніжності». Фоторепродукція ікони надана автором
Батько й мати створювали всі умови, щоб син розвивав, удосконалював свій художній дар. Спочатку привели його до Тернопільської художньої школи, згодом Михайло закінчив коледж мистецтв. Навчався у звичайній групі, бо хотів бути, як усі.
Художник зростав у релігійній родині, змалечку відвідував церкву. Самому хотілося творити ікони. Тому й вирішив продовжити навчання на відділенні сакрального мистецтва у Львівській академії мистецтв. Там пізнав усі премудрості, технології, закони написання класичних, канонічних образів. Скажімо, серед представлених в експозиції ікон три загорнуто у плівку, щоб відвідувачі ненароком на них не залишили відбитків пальців. Художник написав образи цієї зими, і він добре знає, що лакувати нові роботи повинен аж через рік.
Ікони Михайло Кіцак малює на липових дошках. Адже вони не скручуються, не вигинаються, найкраще зберігаються. Щоправда, вимагають тривалого підготовчого процесу. Тепер іконописець використовує липу, яку батько заготовив ще в його студентські роки: п’ять років сушив її спочатку на горищі, згодом — у сушарці. «Липа — одне з найтепліших дерев, — нагадав на відкритті виставки професор з Тернополя Володимир Вихрущ. — А отже, з ікон, які написав Михайло, випромінюється тепло й світло».
Світло те йде з Михайлової позитивної енергетики. Щонеділі він буває на відправі Святої Літургії, дотримується постів, до написання ікони береться лише після молитви. Чи не найбільше тридцятирічний художник любить творити лик Пресвятої Богородиці. Крім малювання ікон, Михайло Кіцак ще й розписує храми. Його дипломною роботою став розпис церкви Св. Миколая на території Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні. Разом зі своїми друзями-художниками також розмальовував храми на Львівщині — у Дублянах, Берегах і Липниках.
Упродовж двох тижнів виставку ікон Михайла Кіцака тернопільці й гості міста оглядатимуть в Українському домі «Перемога», а 18 квітня експозицію знову представлять, але вже в Палаці культури «Березіль» ім. Леся Курбаса під час відкриття ІІІ Європейського духовного фестивалю «Я там, де є благословіння». До слова, на це мистецьке свято вже зголосилися приїхати творчі колективи з Болгарії, Польщі, Словаччини, Грузії, Молдови. Іноземці отримають можливість оглянути лики святих у художньому потрактуванні тернопільського іконописця.