У нього оселедець, як у козарлюги. Але для прикордонника Ігоря це не просто стиль — це символ війни, боротьби, повернення на передову. Дружина військового щоразу зітхає, коли бачить ту зачіску: значить, він знову йде воювати. Його історія — не про страх. Вона про мужність і вірність. Про те, як один чоловік з Краматорська став «крабом у броні», який не здається, навіть коли море війни реве на повну силу.
Позивний «Краб» з ним із 2015-го, з пекельних днів у Дебальцевому. У ті дні воїн на власному досвіді зрозумів ціну російських мирних ініціатив. За «другими мінськими домовленостями», сторони мали розпочати перемир’я і відвести важке озброєння, але росіяни, вдаючи мирні наміри, перекинули сили і техніку, щоб захопити Дебальцеве. Тоді підрозділ «Краба» вийшов полями, бо «безпечна» дорога виявилася смертельною пасткою. Він пам’ятає, як артилерія сіяла смерть, земля під ногами була встелена відром осколків на квадратний метр. І зазначає, що ворогові взагалі не можна вірити, бо він обіцяє багато, але завжди обманює.
«Цих «перемирій» і припинення вогню було… Нам навіть після 2019 року платили 5 тисяч, якщо ми ні разу не вистрелили в бік п…в. І ми припиняли стріляти, а по нас вони все одно стріляли», — згадує воїн.
Ігор із міста Краматорськ, яке 2014 року було під окупацією. Найбільше його вразило те, що деякі люди зустрічали проросійських бойовиків з пиріжками. «Мабуть, думали, що повернуться в радянський союз», — зазначає він і додає, що дуже багато людей із Краматорська тоді пішли захищати Україну.
Після початку повномасштабного вторгнення «Краб» знову пішов добровольцем. Цього разу — до прикордонників. Сьогодні йому 59, а за плечима — дев’ять років війни. Не на папері, а переважно на позиціях. Двічі звільнявся, але щоразу повертався. «Це вже моя доля», — каже, не приховуючи втоми в голосі.
Від сапера міжнародного рівня до стрільця, гранатометника, а нині став діловодом. Коли новобранці потрапляють у бойовий підрозділ бригади «Форпост», одним з перших їх зустрічає сивий козак «Краб». Він веде облік новоприбулих, переймається, щоб всім належно й своєчасно оформили документи учасників бойових дій, навчає, підказує, заспокоює. Відчуває: дехто з них розгублюється, але після першої бойової ротації в очах новобранців з’являється вогник.
«Вони розуміють, що можуть. Коли чуєш свист, лягай! Нічого страшного: пузо забрудниш, зате живий залишишся», — дає поради «Краб» молодим новобранцям.
І всі його слухають, бо він справжній. Адже пройшов усе: під час АТО/ООС та повномасштабної війни. Але після Курдюмівки вік і навантаження далися взнаки, і ветеран перейшов на штабну роботу, де може бути більш корисним. І попри все воліє залишатися в бойовому підрозділі.
Джерело: Державна прикордонна служба