На сьогодні приблизно 4 мільйони українців, які рятуються від широкомасштабного російського вторгнення, знайшли захист у країнах Європейського Союзу. Такі оновлені дані минулого тижня оприлюднив Євростат. Німеччина залишається країною, де статус тимчасового захисту отримали найбільше українців, — 1 090 235 осіб, що становить 28% загальної кількості біженців з України в ЄС. За Німеччиною йде Польща, яка надала притулок 995 035 особам (25%), а Чехія продемонструвала свою солідарність і прийняла 331 850 біженців (8%).
З березня по квітень 2023 року в ЄС спостерігалося незначне збільшення українців, які отримали тимчасовий захист, — на 51 010 осіб. Найбільше біженців в’їхало знову ж таки до Німеччини — 22 480 осіб, далі йде Швеція — 8640 і Чехія — 6605. У деяких державах-членах ЄС кількість українців, які мають статус тимчасового захисту, зменшилася, зокрема в Польщі, Португалії, Естонії та Франції. У Євростаті вважають, що це свідчить про зменшення загальної кількості біженців з України, які шукають притулку.
Якщо проаналізувати ці дані відповідно до кількості населення кожної країни, то найбільша частка українських біженців у Чехії — 31,6 на тисячу осіб. У Польщі та Естонії на тисячу громадян країни частка українців 26,4. У Литві цей показник становить 24,5, у Болгарії — 22,7, у Латвії — 21,2. У середньому в ЄС на тисячу осіб припадає 8,9 біженців з України, які отримали статус тимчасового захисту. Дорослі жінки віком від 35 до 64 років становлять майже половину загальної кількості біженців — 47%, діти — 35%, дорослі чоловіки — 18%.
За інформацією звіту Комісії Ради Європи проти расизму та нетерпимості за 2022 рік, попри загалом задовільне приймання біженців з України в країнах ЄС, умови, які їм надавали, відрізнялися залежно від їхнього громадянства та етнічної приналежності. Експерти РЄ стверджують, що було зафіксовано факти вибіркового поводження з не українцями — людьми азіатських або африканських країн на українському кордоні, а також у країнах, що приймають. «Їм надавали гірші умови проживання та утримання», — зазначено у звіті.
Згідно зі звітом, підготовленим Центром моніторингу внутрішнього переміщення і Норвезькою радою у справах біженців, 2022 року кризи та конфлікти у світі змусили понад 71 мільйон людей залишити домівки проти власної волі. Ця цифра на 20% більша, ніж за 2021 рік. «Швидка ескалація конфлікту та насильства в таких країнах, як Україна та Демократична Республіка Конго (ДРК), а також значні катастрофи, зокрема повінь у Пакистані, змусили мільйони людей покинути країну 2022 року», — йдеться у звіті.
Хоча появу біженців фіксують у всьому світі, майже три чверті внутрішньо переміщених осіб живуть у десяти країнах: Сирії, Афганістані, ДРК, Україні, Колумбії, Ефіопії, Ємені, Нігерії, Сомалі та Судані. Протягом минулого року було зареєстровано майже 61 мільйон нових внутрішніх переміщень у 151 країні, зокрема 28,3 мільйона нових переміщень через збройні конфлікти, що майже вдвічі більше порівняно з попереднім роком. Однак головною причиною переміщень людей залишаються природні катаклізми. 2022 року стихійні лиха змусили втікати майже 33 мільйони чоловік, що на 40% більше, ніж 2021-го.