Світлана ГОЛОВКО
для «Урядового кур’єра»
Так красиво й мудро про наше місто ще ніхто не писав. Нове видання — це студія забутого київського мистецтвознавця, публіциста, поета і філософа Євгена Кузьміна (1868/1871—1942). Ім’я цієї яскравої особистості навряд чи відоме нашому сучасникові: Кузьмін не опублікував жодної книжки, а його статті розпорошені по різних спеціалізованих часописах (переважно дореволюційних). Лише окремі києвознавці можуть згадати полум’яні виступи публіциста на захист пам’ятника князеві Костянтину Острозькому та барокових розписів Успенського собору Києво-Печерської лаври. Через трагічні життєві обставини (арешт у 1937 році й смерть на засланні у Казахстані) майже всю художню колекцію Кузьміна було втрачено, а з його архіву збереглися поодинокі документи. Серед цих безцінних рукописів — і текст про Київ, нині вперше опублікований.
В основі книжки — історія Києва, подана крізь призму різножанрових па м’яток мистецтва всіх епох. Це образ міста, яке постійно змінює «одяг». Іде ться не про звичну для читача історію культури чи окремих київських шедеврів, а про цілісну історію міста, змальовану як безперервний ланцюг творення в міському просторі знакових пам’яток мистецтва. Одні з них інтонують вічно і формують константи образу Києва (це насамперед Софія Київська) — завдяки рівневі свого звучання вони звернені до всього світу. Інші змінюють образ міста, і часто не на краще, подеколи спотворюючи його.
Автор вивищується над описовістю пам’яток — він як птах ширяє в небесах і бачить звідти цілісний образ міста у всіх його архітектурних та живописних формах.
До речі, всі тонкощі думок, які Кузьмін заклав у текст, осмислюєш не відразу. А після кількаразового читання твору ніби очима автора бачиш давно відоме місто з таких ракурсів, про які раніше навіть не замислювався.
Навіть назви підрозділів виразно являють неординарність авторського бачення міста: «Епоха риторів і граматиків», «Епоха капралів», «Час тверезого реалізму» тощо.
Крім великої студії Євгена Кузьміна про Київ, у книжці вміщено окремі його статті про образ Св. Софії з намісної ікони собору, київські надгробки, шедеври Михайла Врубеля та про образотворче мистецтво в історії людства, житті України й українців.
Видання широко ілюстровано. На щастя, збереглися фото Києва, які робив Кузьмін: вуличок, будинків, історичних пам’яток. Ці світлини поряд з іншими супроводжують текст. А завдяки візуальним сюжетним блокам «Прогулянки з Євгеном Кузьміним невідомим Києвом» можна віртуально побачити те, чого нині вже немає, відтворити в уяві образ міста, сучасного авторові.
Ще один сюрприз від Кузьміна — представлені у книжці вцілілі матеріали його художньої колекції. Їх описала київський мистецтвознавець Лариса Амеліна.
Упорядкував видання і здійснив підготовку тексту до друку за авторськими рукописами історик, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Василь Ульяновський. Він написав біограму та розлогі коментарі, які грунтуються на надбаннях сучасної науки. Їх можна сприймати як матеріали до енциклопедії старого Києва, створені вченим, що не тільки неймовірно багато знає про його історію в деталях, а й уміє цікаво викласти свої знання. Коментарі Василя Ульяновського — книжка в книжці, і читати її можна окремо від тексту Євгена Кузьміна.
Сподіваємося, що нову вишукану книжку від видавництва «Либідь» поцінують кияни, усі не байдужі до історії міста, його архітектури, мистецтва, пам’яток, сприймуть імпульс захоплення Києвом, розуміння важливості шанувати і берегти його вікові надбання.