Перший «Кобзар» для своєї колекції Григорій Дутчак витягнув голіруч із багаття. «Юнаком став свідком, як
спалювали книжки, — розповідає івано-франківський колекціонер старовинних друкованих видань. — Зумів тоді врятувати від вогню лише «Кобзар». Він і визначив моє життєве захоплення — колекціонувати книжки».
У колекції Григорія Дутчака понад 180 примірників. Зібрані ним видання Шевченкових поезій днями представили на виставці в івано-франківській фортечній галереї «Бастіон» у межах традиційної презентації сучасної вітчизняної книжкової продукції місцевих видавництв та авторів «Сторінками української книги».
Відвідувачі виставки навіть мали змогу погортати репринтні заборонені «Кобзарі» видання 1840, 1843 років, примірники минулого століття, переклади віршів Тараса Шевченка російською, білоруською, латвійською, польською, румунською та англійською мовами.
«Я аналізував творчість Шевченка з погляду права, бо юрист за фахом, — розповідає далі Григорій Дутчак. — Завжди намагався бути у Шевченківських місцях, більшість із них відвідав. Вважаю, що «Кобзар» дає нам змогу усвідомити, хто ми. Трагедія в тому, що у роки незалежності України ми не приділяли належної уваги вивченню рідної мови та літератури, як наслідок — те, що маємо, особливо на Донбасі й у Криму».
До унікальної книжкової виставки долучився і відомий на Прикарпатті громадський діяч Роман Ткач. Він також колекціонує «Кобзарі», має 130 раритетних видань, серед яких брошура з картинами Шевченка, кишенькове видання, книжка 1942 року львівського видавництва, повоєнний «Кобзар».
«Кілька років тому мої друзі на день народження подарували мені «Кобзар» 1915 року, — каже Роман Ткач. — Відтоді колекціоную «Кобзарі». Колекціонуючи, почав вчитуватися в Шевченкові рядки, аналізувати поезії, емоційно їх переживати. Дивовижно, наскільки нині актуальне Шевченкове слово!»