Завжди вистачало охочих нажитися на нелегкій селянській праці. Не виняток і наші часи, коли меткі перекупники нишпорять глибинкою, вишукуючи м’ясо, сало, молоко, городину, натомість пропонують господарям за цей ходовий товар смішні гроші. Затим продають його в містах зовсім за іншими, нахабно кусючими цінами.
Певна річ, справа ця не кримінальна. Бо добровільно віддавати продукцію приватних селянських господарств задешево людей змушують обставини: нестача колись популярної на наших теренах кооперації, погане транспортне сполучення, невміння орієнтуватися в ринкових умовах.
Децентралізація, яка проходить у країні, підказує громадам, передусім новим самодостатнім об’єднаним утворенням, яким держава надає ширші повноваження і кошти на соціально-економічний розвиток, шлях до наповнення місцевих бюджетів і розв’язання проблем зайнятості працездатного населення.
На Вінниччині вже успішно діють кооперативи з вирощування плодово-ягідної продукції, на Прикарпатті замислили створити цех із переробки і виготовлення м’ясної продукції. А Кочубеївська об’єднана територіальна громада, що на Херсонщині, планує започаткувати кооператив зі збирання молока.
«Нині, — каже Кочубеївський сільський голова Іван Дудар, — продукцію наших молочарів збирають заїжджі підприємці. Відповідно податки від своєї діяльності вони сплачують деінде, задобрюючи виробників копійчаними коштами. Якщо придбаємо потрібне устаткування, яке охолоджуватиме і пастеризуватиме молоко, то істотно підвищимо вартість цієї продукції. Займатися такою роботою зможуть наші люди, і податки вони сплачуватимуть до нашого кошторису».
Досвід степовиків вартий уваги і запозичення. Тим паче, що одна з топ-тем цьогорічного загальнодержавного конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», який організовує вітчизняний Мінрегіонбуд у співпраці з Програмою Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні», — практики розвитку громад, засновані на власних стратегіях і ресурсах.
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»