У столичній галереї «Триптих Арт» відбулася виставка Олексія Аполлонова «Пленери різних років». На ній представлено пейзажні роботи художника, написані олією на полотні з натури в Криму, на Полтавщині й Черкащині впродовж останніх років.
Його роботи зберігаються у приватних колекціях та музеях шести країн. Барви Олексія Аполлонова створюють власний ритм, який несподівано взаємодіє з лінеарним ритмом відображених об’єктів, створюючи «плідний конфлікт». Таке бачення дає змогу розпізнати в образах української природи щось нове, те, що тяжіє до екзотики, сновидінь і фантасмагорій. Але зчитування цих знахідок художника дає нам багато радості. Адже симфонія кольорів, створювана Олексієм Аполлоновим, завжди мажорна, оптимістична.
Вийшовши з виставкового залу галереї, мимоволі хочеш побачити навколишні краєвиди по-новому, відчуваючи всю їхню опуклість і буяння відтінків. Придивитися до оточення і пізнати його повною мірою. Саме такі враження і такий набутий на виставці досвід допомагають осягнути життя повніше, зануритися в нього й отримувати більше насолоди навіть від звичних київських пейзажів.
Теплі тони, «нахабне» домінування жовто-червоних нюансів не просто вражають, а змушують нас радіти, відчуваючи саме ту незбагненну радість, яка властива хіба що дитинству. Найбільша дяка авторові — саме за це повернення до витоків, за цю безпосередність, сказати б, щиру неупередженість. Людина, яка бачить світ крізь призму, притаманну Олексієві Аполлонову, не може бути затьмарена темними сторонами життя. Його доля — тішити людей, сповіщати про найсвітліше і радіти самому. Надзвичайно світлий і радісний художник! І настільки скромний, що автор цих рядків навіть не зрозумів, хто саме серед присутніх на вернісажі був Олексієм Аполлоновим.