"Коли травневі дощі не тішать"

Оксана МЕЛЬНИК
29 травня 2015

Травневі дощі, які зазвичай тішать душу аграріїв і селян, бо напувають спраглу землю життєдайною вологою, вже не тішать, а викликають тривогу жителів Львівщини.

Традиційно першими і найбільше потерпають від негоди гірські райони та передгір’я, згодом стихія завдає удару  низинним районам. Грози, пориви північно-західного вітру та шквали, а подекуди й град (стрімко знизилася температура) встигли наробити  лиха у селах і містах.

Незначної паузи, що виникла у тривалій дощовій епопеї, навіть не вистачило, аби достеменно визначити масштаби завданої шкоди. Щоб обстежити і облікувати втрати кожного з  домогосподарств, агропідприємств (поки що немає змоги доступитися до залитих водою посівів та угідь), інфраструктуру міст і сіл, знадобиться чимало часу.

Без електроенергії залишаються 8 із 45 населених пунктів Львівщини, знеструмлених стихією. Унаслідок формування дощових паводків піднявся рівень води на річках басейнів Сяну, Дністра, Стрию і Західного Бугу, та, на щастя, велика вода не сягнула критичного рівня. Однак на окремих понижених ділянках вода вийшла на заплави, під каламуттю опинилися посіви, тож аграріям з Городоцького, Миколаївського, Бродівського, Яворівського, Самбірського, Пустомитівського, Жидачівського районів залишається хіба що підраховувати втрати.

Довелося  викликати на допомогу надзвичайників, які відкачували воду з подвір’їв, присадибних ділянок, підвалів. Через надмірні травневі грози, а за  даними департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації впродовж останніх днів у регіоні випала третина місячної норми опадів, чимало приватних домогосподарств майже повністю втратили посіви городини. Після цього всього, каже пані Галина з Жовківського району, ні картопля, ні капуста вже не піднімуться. Тож селяни сподіваються  на підтримку держави.

 Постраждали від негоди не лише населені пункти, розташовані  неподалік головних  водних артерій краю чи гірських потічків. Серйозної шкоди стихія завдала й сухопутному Львову: за лічені хвилини  міські вулиці, зокрема проспект Чорновола, вулиці Стуса, Костя Левицького, Зелена, бічні вулички, що неподалік парку «Погулянка», перетворилися на бурхливі потоки.

Цим скористалися місцеві дотепники з туристського клубу «Манівці» й вийшли на байдарках приборкувати вулиці-русла. Проте велика вода протрималася у місті недовго й відступила, залишивши непрохідні вулиці з болотяним місивом, зламаними деревами, гіляками, які надовго паралізували рух транспорту, доки комунальники та транспортники наводили лад.

Заручниками стихії стали водії автомобілів, яким довелося вичікувати, поки спаде велика вода. Під шаром намулу опинилася й міжнародна автомагістраль, яка веде до міжнародного пункту пропуску Краковець — Корчова, й дорожникам знадобилися кілька годин, щоб відновити рух.

Аналогічні роботи виконують і  львівські комунальники: вони розчищають від намулу вулиці Підвальну, Городоцьку, Франка, непрохідним виявився й підземний перехід на вулиці Городоцькій.

У водяній пастці опинився багатоквартирний будинок на вулиці Торфяній, де мешкають родини незрячих: рівень води на подвір’ї піднявся на метр, тож люди не могли вийти з домівок і до них потрапити. Це, як розповідають мешканці, не перший випадок, однак проблемами аварійного будинку ніхто не займається.

Залиті підвали, змите на вулиці Стуса асфальтне покриття, зламані дерева й потрощені автівки, сотні покрівель, понівечених стихією; знесене  з фасаду школи №42 утеплення — такі ось наслідки негоди, які доведеться ліквідовувати у Львові. 



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua