Кожен житель столиці знає, що раз на рік йому доведеться митися «з каструльки», оскільки хтось перекриє кран гарячої води. Переважно це робиться на місяць. Хто ж винний у зникненні води? Київводоканал запросив фахівців обговорити це «гаряче» питання під час «круглого столу» на тему «Кому належить гаряча вода?». Спеціалісти звернули увагу на парадокс, що з роками перетворився на тенденцію: відсутність виробника послуги з гарячого постачання при наявності самої цієї послуги. За словами учасників «круглого столу», відносини сторін на столичному ринку гарячого водопостачання залишаються неврегульованими практично з часів здобуття Україною незалежності. Тобто ніхто не хоче взятися за повне постачання гарячої води так, як, наприклад, Київенерго взялося за електроенергію.
«Надання Київводоканалом холодної води для приготування гарячої в центральних теплових пунктах є такою самою послугою, як і холодне водопостачання житлових будинків та підприємств, а отже, має оплачуватись згідно з існуючим тарифом. У теплопунктах підігрівається не міфічна технічна, а саме питна вода, вироблена Київводоканалом згідно з усіма санітарними нормами та стандартами якості. Таким чином, бездарно витрачається безцінний ресурс, який невпинно зменшується в усьому світі», — поінформувала заступник генерального директора ПАТ «АК «Київводоканал» з економіки та фінансів Ганна Циганок. Окрім того, проблема, звісно ж, у грошах.
— Мешканці 234 будинків не сплачують за гарячу воду, отже підприємство зазнає збитків. За рік сума боргу сягнула майже 32 мільйонів гривень. При цьому варто зазначити, що рівень сплати киянами за отриману послугу становить приблизно 80%, а до постачальника послуги доходить не більше 50–60% сплачених коштів. Найбільша проблема полягає в тому, що боржниками найчастіше виявляються не громадяни, а управляючі організації, зокрема ОСББ та ЖБК», — зазначив директор Розрахункового департаменту Київводоканалу Станіслав Каплуненко. Він додав, що з 1117 існуючих нині у Києві житлово-будівельних кооперативів 234 є хронічними боржниками з комунальних послуг, зокрема з постачання гарячої води. Найбільше боржників у Деснянському та Оболонському районах Києва. Підбиваючи підсумки «круглого столу», його учасники зазначили, що для подолання всіх проблем влада має посприяти, насамперед, законодавчо.