Коли новація Боровецької територіальної громади, що на Житомирщині, кілька років тому стала переможцем загальноукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування», чимало колег зацікавилися новинкою і навіть відвідали Борову, щоб наочно побачити, як це працює.
Кілька поліських сіл на засадах партнерства об’єдналися довкола ідеї створити свою пожежну частину, бо червоний півень, як ще називають вогонь, що спричиняє пожежу, завдавав чимало клопоту і втрат підприємцям і домогосподарствам поліщуків. Утримувати пожежників одній громаді, навіть селищній, зазвичай не під силу, а гуртом, жартують, і батька легше бити. Область допомогла технікою, хоча й не новою, проте ще функціональною пожежною машиною, іншим начинням, працювати вогнеборцями зголосилися місцеві жителі.
Сьогодні чергові «колективної пожежної» виїздять на виклики вже до 18 сусідніх сіл. Користь від такої справи тутешні селяни відчули нинішньої весни, ще до дощів, коли в різних місцевостях, зокрема і на Житомирщині, вигоріли сотні гектарів лісів, від вогню постраждали селянські обійстя. У Боровій ймовірне лихо зустріли у всеозброєнні.
Саме поширення та запозичення таких інновацій серед самоврядного загалу країни має на меті черговий конкурс «Кращих практик», оголошений Міністерством розвитку громад та територій у співпраці з Програмою Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні» в 2020-му році.
Одна з трьох його тем — «Формування безпечного, комфортного та привабливого життєвого середовища» з-поміж іншого якраз і передбачає досвід оперативного реагування на ліквідацію негативних наслідків, спричинених природою чи діяльністю людини. Як це важливо, пояснювати не потрібно: після згаданих пожеж, викликаних весняною засухою, чимало вітчизняних громад зазнали лиха від потужних буревіїв, злив тощо.
Зазначимо, що організатори конкурсу побудували його за унікальною методикою, розробленою в департаменті доброго врядування Генерального секретаріату Ради Європи, який пропонує запроваджувати лише ті практики, які пройшли горнило життя, тобто вже апробовані.
Чимало конкурсантів вже виявили інтерес до ще однієї нової теми — «Влада і громада: інформування, діалог, участь». Подані заявки мають продемонструвати прозорість і відкритість роботи органів місцевого самоврядування, залучення жителів до процесів ухвалення рішень, надання якісних публічних послуг через е-технології. Безсумнівний лідер цього напряму в країні — Дрогобицька міськрада, яка неодноразово виборювала найпрестижніші місця в конкурсі «Кращі практики». До речі, в Дрогобич за новаціями вже приїздять не лише українські, а й зарубіжні колеги.
За актуальністю головною темою можна визначити «Покращення якості надання освітніх послуг». Дедалі більше громад розуміють, що від рівня освітньої сфери напряму залежить не лише майбутнє, а й саме існування сіл, селищ, міст, їхній подальший розвиток та добробут. Організатори конкурсу, обравши цю тематику, вирішили дослідити стан створення на місцях нового освітнього простору, ефективність впровадження нової української школи, підвищення професійного рівня педагогічних працівників.
І насамкінець про особливості цьогорічного конкурсу. З огляду на проведення наприкінці жовтня виборів до місцевих рад заявки прийматимуть до 25 серпня. Тож конкурсантам незайве поспішити: майбутнє всеукраїнське визнання їхніх практик — додатковий посил для перемоги над конкурентами і у виборчих перегонах.
Марія ЛАГІДНА
для «Урядового кур’єра»