Сергій Наришкін, котрий виступив перед депутатами ПАРЄ у Страсбурзі, вважає, що процедура моніторингу щодо виконання зобов’язань перед Радою Європи, під якою перебувають десять країн-членів організації, — несправедлива і малоефективна. На його думку, підхід ПАРЄ — моніторинг окремо взятої країни — був виправданий тоді, коли деякі з них лише починали демократичні реформи. «Проте зараз це призвело до поділу країн на «чисті» та «нечисті» і перетворилося на політичну дискримінацію, тому моніторинг треба проводити за принципом відстеження конкретної проблеми в усіх державах Ради Європи», — заявив спікер російської Держдуми.
Депутатів ПАРЄ, котрі ставили запитання Сергію Наришкіну після виступу, цікавили мотиви, якими керувалися російські законодавці, ухвалюючи закон про заборону так званої пропаганди гомосексуалізму. Цей закон розкритикували експерти Венеціанської комісії, оскільки, за їхніми оцінками, він порушує статтю Конвенції з прав людини про свободу висловлювань. Він викликав також обурення серед багатьох європейських політиків і громадських діячів.
Спікер Держдуми наголосив, що закон стосується пропаганди гомосексуалізму серед неповнолітніх, оскільки російське суспільство історично базується на традиційних родинних цінностях. За його словами, представники сексменшин у Росії не зазнають жодних утисків ні в повсякденному житті, ні у професійній діяльності. «Вони можуть обирати місця для відпочинку, і я особисто запрошую всіх бажаючих членів ПАРЄ відвідати московські гей-клуби, хоч не обіцяю вас ними супроводжувати», — з глузливою усмішкою сказав Сергій Наришкін. На запитання, чи не боїться Росія, що питання дискримінації ЛГБТ-спільноти спричинить бойкот сочинської Олімпіади, спікер Держдуми переконано зазначив: «Думки про бойкот сочинської Олімпіади живуть лише в окремих туманних головах».
З приводу агресивної політики економічного та політичного тиску Москви на країни «Східного партнерства» Сергій Наришкін заявив: «Росія ні на кого не тисне». За його словами, Україна, Молдова, Вірменія та інші країни СНД — суверенні держави, тому їх уряди самі вирішують, до яких союзів приєднуватися. «Ми лише надаємо цим столицям порівняльну інформацію про те, що вони виграють від приєднання до Митного союзу і якими будуть наслідки, якщо вони оберуть шлях на зближення з ЄС», — заявив російський спікер.
Проте наступна тирада, яку він вимовив із залізними нотками в голосі, розвіяла дипломатичний присмак попередніх слів: «Хоч би яку угоду підписала Україна, хоч би куди вступила, ми, росіяни, завжди турбуватимемося про неї, бо там живуть наші брати і сестри по крові».