Отримавши у спадок від колишнього режиму архаїчну систему адміністративно-територіального устрою — нечисленні місцеві громади, засилля районних чиновників і бідні як церковна миша напівпорожні кошториси сіл та містечок, невеличка балтійська держава довго борсалася в тенетах вагань і політичних компромісів, що істотно стримували подальший цивілізаційний розвиток латвійського суспільства.
Лише після кризи 2008-го прийшло розуміння: без кардинального реформування подрібненого адмінтерустрою годі й сподіватися на європоступ. І вже наступного року в республіці відбулися вибори на новому територіальному підґрунті. Нині Латвія — повноправний член ЄС, чим зокрема завдячує й успішній діяльності укрупнених територіальних громад.
У тому, що це справді так, на власні очі переконалася делегація представників вітчизняних органів місцевого самоврядування, яка наприкінці квітня відвідала дружню нам балтійську країну. Організували візит Мінрегіонбуд у співпраці з Програмою Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація» та Міністерство охорони довкілля і регіонального розвитку Латвії.
Учасники делегації побували в п’ятьох місцевих самоврядуваннях (базовий рівень адмінтерустою Латвії). І в кожного — свої родзинки. Приміром, у Паргауї — зразковий полігон переробки відходів, в Цесісі започаткували чудовий центр спільної роботи і творчої індустрії та відкрили ошатний концертний зал, а в Смілтене результативно працює муніципальна міліція. Популярні серед місцевих жителів і туристів гірськолижний центр і замковий комплекс у Сігулді. А послугами будинку ремесел у Вайвевській волості користуються кілька довколишніх самоврядувань.
Проблеми, з якими стикаються латвійські реформатори, близькі й зрозумілі нашим муніципалам. Це зайнятість, створення нових робочих місць, протидія безробіттю й еміграції. Та приємно, що латвійці не опускають рук, шукають і залучають інвестиції, втілюють програми співпраці влади і бізнесу, вдаються до різних форм партнерства.
За словами Наталії Яровенко (департамент з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Мінрегіону), латвійський досвід переконує, як важливо не розривати реформу юридичну, фінансову й адміністративно-територіальну. Не розтягуйте зміни в кілька етапів, зауважували наші колеги-латвійці, робіть усе послідовно, проте відразу. Це доцільніше й економічно, й політично.