Перша чверть століття балачок про відмову від комуністичної символіки дає підставу припустити, що цей процес розтягнеться в часі. Тож подекуди на місцях терпець у людей вривається, й вони беруться за справу більш енергійно. Йдеться про демонтаж пам’ятників Леніна, Дзержинського та інших лідерів тоталітарного режиму. Складніше із заміною місцевої топоніміки, де в цьому сенсі роботи непочатий край.
Утім ентузіасти, не чекаючи відповідних офіційних рішень, перейменовують деякі об’єкти на свій лад. Приміром у Краматорську Донецької області вулицю Леніна вже встигли кілька разів перейменувати. Спершу на одному із будинків з’явилося від руки написане позначення «ул. Лесная». А згодом місцеві активісти запропонували ще одну, тепер уже трафаретну назву — «ул. Леннона».
Щоб довести ситуацію до абсурду, у запасі у творців місцевої топоніміки є ще кілька підходящих варіантів, скажімо, «ул. Лены» чи взагалі «ул. Лени»… Та це якраз та ситуація, коли кепський результат — також результат. І він підтверджує, що місто-трудівник давно заслуговує гідних його історії назв вулиць, проспектів, площ чи скверів.