Ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна перейшла до практичних аспектів торгово-економічної євроінтеграції. Саме цьому й було присвячене IV засідання Українсько-литовської та Литовсько-української ділових рад.

Що Україна і Литва можуть запропонувати одна одній? В Литві є успішний досвід антикризового управління економікою. Вона швидко відновилася і вийшла на докризові показники після 2008 року. Нині Литва, так само як і Україна, адаптується до зміни торговельних відносин з РФ. Відновлення національної економіки Литви відбулося за рахунок зростання ролі промисловості у формуванні ВВП, а також нарощування експорту промислової продукції.

Монополія РФ закінчується там, де з’являється «Independence». Фото з сайту worldmaritimenews.com

В Україні експортоорієнтованими галузями є легка та хімічна промисловості, металургія та машинобудування. Саме вони, за умови застосування європейського досвіду, мають найбільший потенціал для збільшення своєї присутності на світовому ринку. Отже, Литві та Україні є сенс розвивати саме промислове співробітництво.

За 8 місяців року зовнішньоторговельний обіг з Литвою становив $ 857,5 млн,  тобто за рік зріс на 12%. Експорт українських товарів до цієї країни зріс на вражаючий 21%, що обумовлено односторонньою дією сприятливого режиму доступу українських товарів на ринок ЄС. Ми  експортуємо до Литви переважно продукцію АПК та харчової промисловості — 33% від загального обсягу експорту товарів; машини і устаткування — 19%; чорні метали — 9% та продукцію хімічної і пов’язаних з нею галузей промисловості — 10%.

Перспективною є пряма участь українських товаровиробників у тендерах, що сприятиме закріпленню їхніх позицій на литовському ринку.

А з Литви до України найбільше завозять нафту і продукти її переробки, машини й устаткування. Нафтопродуктів у загальному обсягу імпорту — 80%. Саме її домінування і постійне збільшення в структурі імпорту обумовлює негативне сальдо України у двосторонній торгівлі. Але бензини і дизельне пальне з Литви мають стандарти ЄВРО-5 та ЄВРО-6, яких не виробляють в Україні, тож є для нас товаром стратегічного значення.

«Починаючи з 2009 року обсяги торгі ть, — каже в.о. міністра економічного розвитку і торгівлі Валерій Пятницький. — Цього року вони збереглися на високому рівні. Це десятки конкретних вдалих інвестицій литовського бізнесу, конкретні компанії, які успішно працюють на нашому ринку». Зокрема, дуже перспективною сферою співробітництва є альтернативні джерела енергії.

Українсько-литовська ділова рада передувала візиту Президента Литви Далі Грібаускайте в Україну, який планується на листопад, після чого країни отримають новий поштовх до активізації торгівлі.

До речі, Литва продемонструвала всьому світові приклад здобуття енергетичної незалежності від монополії РФ. Днями величезний танкер «Independence» прибув до порту Клайпеди з вантажем норвезького скрапленого газу. Зустрічати судно прибула й президент Даля Грібаускайте. «Більше ніхто не зможе диктувати нам ціни на газ або купувати нашу політичну волю», — урочисто наголосила литовський лідер. 

Відділ новин 
«Урядового кур’єра»