НАМІРИ
В листопаді Україна офіційно подасть до МОКу декларацію про наміри провести Олімпіаду-2022
Золота медаль юної Оксани Баюл на Іграх-1994 у норвезькому Ліллехаммері досі залишається єдиним здобутком найвищої проби вітчизняних «зимників», загалом у їхньому активі п’ять нагород, а Ванкувер-2010 взагалі виявився для наших «сухим», як і Солт-Лейк-Сіті-2002. Та це не привід опускати руки. І, перефразовуючи головний принцип наймирнішого руху у світі, можемо сказати: «Головне — не перемога, а проведення». Ідея, озвучена Президентом України Віктором Януковичем щодо намірів довести, що державі до снаги взяти найвищу спортивну планку — олімпійську, вже не здається утопічною навіть найбільшим скептикам.
— Ми не просто готуємо заявку на проведення в Україні зимової Олімпіади 2022 року. Ми реалізуємо олімпійську мрію, яка об’єднає країну, — сказав учора віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул під час чергового засідання організаційного комітету з підготовки заявки до Міжнародного олімпійського комітету про здобуття права на проведення в 2022 році зимових Олімпійських і Паралімпійських ігор. — Організація спортивних свят світового рівня дає потужний імпульс до підвищення міжнародного іміджу України, розвитку її туристичного потенціалу, в тому числі внутрішнього, і має стати каталізатором розвитку економіки західних областей. Зокрема створить нові робочі місця і сприятиме поверненню додому українців, які працюють за кордоном.
Як відомо, проведення Ігор-2022 планують у Львові, Тисовці (Львівщина) та Борджаві (Закарпаття). Для розроблення і просування заявки залучено кращих фахівців, які готували переможні заявки для Ванкувера, Пекіна, Лондона і Сочі. До речі, тим, хто вважає, що географічна і часова близькість Ігор-2014 до нашої країни може завадити позитивному рішенню щодо 2022 року, варто пам’ятати: приклади вибору одного континенту майже поспіль існують, а Україна і Росія давно незалежні. Та й згідно з Олімпійською хартією честь приймати Ігри надається місту, а не країні.
В активі нашої держави сьогодні успішне проведення європейської першості з футболу, юнацьких світового чемпіонату з легкої атлетики та європейського з баскетболу. Однак, аби переконати олімпійських функціонерів у виборі саме України, нам потрібно проводити якомога більше міжнародних змагань саме із зимових видів спорту. На цьому наголосив під час засідання оргкомітету президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка.
У свою чергу міністр молоді та спорту Равіль Сафіуллін, відомство якого визначене головним розпорядником коштів, виділених на підготовку інфраструктури, переконаний, що пропозиції провести протягом 2015—2020 років на базі майбутніх олімпійських об’єктів 75 змагань міжнародного рівня цілком реальні. А це означає, що об’єкти, зокрема й ті, що передбачені для паралімпійців, зводяться за планом.
Нині в Україні міжнародні експерти вивчають регіони, де розміщуватимуться спортивні об’єкти, й аналізують попереднє техніко-економічне обгрунтування, затверджене Кабінетом Міністрів торік. Свої рекомендації фахівці нададуть до кінця вересня. Вони оцінять загальну концепцію Ігор, що включає розташування спортивних об’єктів: снігова зона в Тисовці, гірськолижна арена у Воловці, льодова зона у Львові, а також транспортне забезпечення, готелі та сервіс. Схоже, й міжнародний аеропорт «Львів» має нагоду пережити наплив пасажирів.
І, безумовно, важливою складовою підготовки та просування заявки є підтримка суспільства. «Для цього створюється група «послів заявки» — це чемпіони і призери Олімпійських ігор, спортсмени і громадські діячі.
А оскільки сьогодні в активі вітчизняних зимових олімпійських видів спорту лише 5 медалей, виборюючи право провести, не варто забувати й про підготовку майбутніх чемпіонів.