Децентралізація, яка набрала незворотності, поставила на порядок денний нові виклики. Один із них — захист інтересів людини праці в новоутворених об’єднаних територіальних громадах, яких на Рівненщині вже 25. Чи ж збережуть своє право на це профспілки?

Нині Федерація профспілок активно укладає угоди про співпрацю з керівництвом об’єднаних громад. До речі, процеси об’єднання подекуди непрості, часто зачіпають інтереси фахівців різних галузей, подекуди доходить до порушення їхніх трудових прав. І тоді своє слово каже та чи та галузева профспілка: звісно ж, спираючись на законодавство України.

— Нам важливо мати в кожній громаді нормальний мікроклімат: його дасть змогу підтримувати маленька конституція — колективна угода, яка передбачає співпрацю між керівництвом ОТГ і головами галузевих первинних профспілкових організацій. Розглянемо, здавалося б, елементарне: додаткові дні до відпустки, які отримують працівники в будь-якій галузі. Якщо цього не прописати в колективній угоді, такі дії трактуватимуть, як нецільове використання коштів. Так само й щодо відрахувань на соціальні потреби обсягом не менш як 0,3% фонду оплати праці. До речі, ці кошти не оподатковуються, тому це пряма вигода для працівників, — вважає голова Федерації профспілок Рівненщини Микола Шершун.

— Профспілки обстоюють інтереси людей праці у всьому світі, — каже голова Бугринської ОТГ Гощанського району Сергій Пилипчук. — Тому наша громада однією з перших уклала угоду про співпрацю з Федерацією профспілок Рівненщини, структурувавши профспілковий рух за галузевим принципом. Активно співпрацюємо із профспілками освітян, медиків, працівників культури, держслужбовців.

Справді, первинна профспілкова організація — основа профспілкового руху. А його розвиток в умовах децентралізації неможливий без довіри людей до профспілок. Довіра ж ґрунтується на їхніх діях: якщо людина відчуває, що саме профспілка захистить її трудові права та інтереси, вона горнутиметься до неї.

Та цілком очевидно, що модернізації потребує й сам профспілковий рух, насамперед на рівні психології спілчан. Бо профспілка — не організація з надання матеріальної чи благодійної допомоги, як більшість із нас її сприймає.

— На жаль, профспілки так і не домоглися в роботодавців зростання частки заробітної плати в собівартості продукції, а вона в Україні вкрай низька, змирилися із зарплатами в конвертах, іншими проявами тіньової економіки, — каже Микола Шершун. — Саме ці проблемні питання актуальні й в об’єднаних громадах. Вважаю, в нових реаліях варто зберегти галузевий принцип формування профспілок: єдина профспілка на всю громаду, як пропонують деякі голови, — це не вихід.

До слова, досвід роботи профспілок Рівненщини в умовах децентралізації вивчають в інших областях — нові реалії зобов’язують.