Протягом періоду спостережень, які розпочалися в Україні в XIX столітті, було кілька сильних посух. Ймовірно, найвідоміша сталася в 1921 році: вона охопила значну частину Європи і спричинила голод у радянській Росії. Вираз «голодуючі Поволжжя» — саме з тих часів.
Згадана посуха спричинила обміління річок. Восени 1921 року на Дніпрі в межах Києва зафіксована найменша витрата води за всю історію спостережень — 93 кубічних метри за секунду. Меншої витрати після цього не спостерігали.
Але останні роки, починаючи з посушливого 2015го, виявилися особливими. Хоч водність Дніпра того року була трохи більшою, ніж у 1921-му, але посушливими виявилися і 2016, і 2017 роки. Власне, й 2014-й також належав до маловодних. Такого поєднання маловодних років на Дніпрі ще не було.
Однак жителі міст і сіл, які живуть на берегах Дніпра, його обміління практично не помічають. Це пояснюється тим, що головну ріку країни на значній довжині перетворено на каскад водосховищ, в яких рівень води більш-менш сталий. Водночас течія у водосховищах істотно уповільнилася. Як наслідок, посилилося цвітіння води і заростання мілководь. Останнім часом значні площі — десятки квадратних кілометрів — зайняв водяний горіх.
І хоч створення водосховищ призвело до численних негативних наслідків, ще невідомо, де б ми брали воду — та ще й в обсягах, значно більших, ніж раніше. Із шести водосховищ, створених на Дніпрі, одне й донині має далеко не сучасну назву — Дніпродзержинське. Досі його не перейменували, хоч відповідна ГЕС тепер називається Середньодніпровська. Існують пропозиції назвати водосховище Середньодніпровським або Кам’янським.
Гадаю, незрівнянно кращою є перша назва, адже одразу розумієш, що воно розташоване на Середньому Дніпрі. І це справді так: Нижній Дніпро починається значно нижче за течією — нижче порогів, або ж Запоріжжя. Щодо Кам’янського водосховища, то таке в Україні вже існує і, здається, не одне, бо тих Кам’янок у нас сила-силенна. Навіть у Києві є одна невеличка річка — притока Сирця, що має таку назву. Доцільність назви Середньодніпровське полягає ще й у тому, що водосховище виникло внаслідок будівництва відповідного гідровузла, а не близькості міста з відповідною назвою. Тож якщо ГЕС названо Середньодніпровською, такою самою має бути і назва водосховища.
А поки нову назву водосховищу ще не дали, кожному з нас варто хоч трохи зменшити споживання води, адже невідомо, коли закінчиться тривале маловоддя.
Віктор ВИШНЕВСЬКИЙ,
доктор географічних наук
для «Урядового кур’єра»