Будівництво газогону «Північний потік-2» має мало спільного з енергетикою, оскільки слугує реалізацією геополітичних планів Кремля. Такої позиції дотримується німецький політик, ідеолог партії «зелених» Йошка Фішер, який з 1998 по 2005 рік обіймав посаду міністра закордонних справ ФРН в уряді Герхарда Шредера. Цю думку він висловив в інтерв’ю швейцарській газеті Neue Zürcher Zeitung.
«Я ніколи не вважав «Північний потік» перший і другий хорошою ідеєю, — сказав Йошка Фішер. — Цей проєкт ніколи не стосувався енергетичної політики, а був геополітично мотивований Росією. Справжня мета «Північного потоку-2» полягає в тому, щоб транзит оминув Україну та Східну Європу, а зовсім не налагодження поставок газу до Західної Європи». Новообраний президент США Джо Байден знову закликає Берлін відмовитися від ідеї завершення «Північного потоку-2». Йошка Фішер вважає, що це питання «безсумнівно, є на порядку денному двосторонніх відносин» Німеччини та Сполучених Штатів. Хоч кілька тижнів тому повідомляли, що фірма-підрядник завершила укладення труб на тій частині газогону, яка проходить територією Німеччини. Нинішній очільник німецького зовнішньополітичного відомства Гайко Маас заявив, що Берлін не збирається піддаватися на вмовляння Вашингтона і завершить реалізацію «Північного потоку-2», бо цей проєкт гарантує енергетичну безпеку країни.
Введенню газогону в експлуатацію можуть завадити санкції США, які стосуються «Північного потоку-2». Під них підпадають компанії-посередники у продажу, оренді та наданні суден-трубоукладальників для будівництва газогонів «Північий потік-2» та «Турецький потік». Ці санкції набули чинності з 1 січня. Внаслідок цього норвезька компанія Det Norske Veritas (DNV) GL заявила, що не зможе видати газопроводу «Північний потік-2» сертифікат відповідності, необхідний для початку його роботи. Оскільки послуги компанії, зокрема перевірка документації, сертифікація та моніторинг будівельних робіт на відповідність необхідним стандартам, надані «Північному потоку-2», можуть стати приводом для запровадження санкцій США. Зрозуміло, що на такий ризик норвезька компанія наважитися не прагне.