До того, як масове вимирання знищило майже 95% усіх організмів на Землі, наша планета переживала Палеозойську еру. У цей період часу (між 541 і 252 мільйонами років тому) членистоногі відрізнялися більшою розмаїтістю розмірів: від зовсім крихітних до гігантських.
Деякі членистоногі тоді були найбільшими тваринами. Так, у палеозойських океанах жило одне з найнебезпечніших членистоногих в історії планети: морський скорпіон –- Eurypterida. У новому дослідженні австралійські палеобіологи згрупували і систематизували інформацію про цих дивовижних істот.
Серед морських скорпіонів були навіть найбільші морські хижаки, які будь-коли знаходили в скам'янілостях: серед них і вид Jaekelopterus rhenaniae, довжина якого імовірно становила понад 2,5 метрів. Ці велетні перебували тоді у тому ж місці харчового ланцюга, що і велика біла акула у наш час.
Дослідники вважають, що ці істоти були вправними плавцями. Своїми величезними передніми кінцівками, озброєними кігтями, вони хапали жертву, а потім роздавлювали її між зубоподібними структурами. Хоча вчені точно не знають, чим саме харчувалися ці тварини, швидше за все, в їхньому меню була риба і дрібні членистоногі.
Перший документально підтверджений зразок морських скорпіонів, знайдений в кінці XIX століття в Мельбурні, представляв собою фрагмент екзоскелета цієї тварини. До нинішнього дослідження було лише близько десяти записів про цих істот – і тільки одна спроба об'єднати їх усіх разом. Таким чином, різноманітність і поширення цих скам'янілостей було досить невизначеним.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»