Віднедавна у Хацьках Черкаського району не складаються добрі стосунки частини селян із працівниками ПП «Хацьки-агро». Хоч і господарюють тут ніби непогано, і врожаї збирають нівроку. То де ж гвіздок забитий?
Річ у тім, що поряд з орендованими підприємством полями — житлові будинки. Хочеш-не-хочеш, а хімікати, якими обробляють посіви, потрапляють і на подвір’я. Через те, як вважають місцеві жителі, вони хворіють. Особливо турбуються про дітей, які гостро реагують на наявність у повітрі хімічних випарів. Недавно вийшли чимало селян і пробували відверто поговорити з керівником. Але розмови дали мало втішного.
Конфлікт цей триває вже не один рік. Люди не раз скаржилися в районні інстанції. З підприємцем проводила роз’яснювальну роботу санітарна служба і навіть штрафувала. Однак віз, як кажуть, і нині там.
— Люди не розуміють, — роз’яснюють працівники підприємства, — що без хімії тепер нічого не виростиш.
— А як же бути місцевим жителям?
— А ми біля садиб хімічних засобів не застосовуємо…
Тим часом місцева жителька Наталія Костенко демонструє відео, яке недавно зняла на власному подвір’ї. На ньому видно, як буквально за кілька метрів від будинків трактор обробляє посіви, розбризкуючи якусь рідину. Після таких агрозаходів, помітили люди, на вулиці нічим дихати, а діти починають хворіти, потрапляють до районної лікарні.
— У заручниках місцевого підприємства, яке очолює Вруйр Марутян, — розповідає сільський голова Ігор Чекаленко, — опинилося понад два десятки дворів. Хоч за санітарними нормами застосовувати хімікати можна не ближче як за 300 метрів від найближчого житла, фермерові закони не писані. Я й сам із ним на цю тему говорив, і контролерів з району запрошував, але все марно.
Як повідомив начальник Черкаського міжрайонного управління головного управління Держсанепідслужби в області Валентин Рибак, торік до цього керівника приватного підприємства застосовували штрафні санкції, йому надавали приписи для усунення загрози хімічного впливу агротехнічних заходів на жителів села. Цього року також планують належно відреагувати на скарги жителів Хацьок. Проте для цього, як розповів Валентин Миколайович, потрібно дочекатися відповідного рішення вищої інстанції.
Отож усе це не так просто. Як і встановити зв’язок захворювань жителів села із застосуванням отрутохімікатів. Та й максимальний штраф за такі порушення передбачено законодавство зовсім невеликий — до 450 гривень.
Сам же орендар вбачає у посиленні скарг жителів села підступи тих, хто поклав око на сільськогосподарські угіддя, якими він користується. Мовляв, хтось хоче відібрати.
На останній зустрічі із селянами підприємець таки пообіцяв додержуватися під час обробітку посівів передбаченої законом санітарної зони. Однак не всі тому вірять…
До речі. Хімізацію, що інтенсивно увійшла у практику сільського господарства, можна оцінювати з двох позицій: як економічно вигідну і як екологічно небезпечну для навколишнього середовища і для самої людини. Як свідчать дослідження, майже 30 видів бур’янів, раніше чутливих до гербіцидів, уже набули до них стійкості. Виживаючи навіть після посиленого обробітку посівів гербіцидами, вони спричиняють значні втрати врожаю. Нині налічується понад 400 видів комах і 7 видів гризунів, зокрема щурів, не чутливих до пестицидів.
Погіршити якість сільськогосподарської продукції, грунтових вод, що спричиняє забруднення близьких річок і водойм, може й застосування добрив у великих дозах. Використання мінеральних добрив дало змогу певною мірою підвищити врожайність культур, однак подальше збільшення доз уже не сприяло її зростанню, що пов’язано із зменшенням запасів гумусу в грунті. Зростання врожайності неможливе без удосконалення технології внесення добрив. Безконтрольне їх застосування призводить до забруднення навколишнього середовища, що загрожує здоров’ю людини.