У прийомних сімей своя «арифметика» боротьби з нещастям. Кожна дитина, яку вдається влаштувати у сім’ю, це відвойоване у злої долі життя.
Історія створення дитячого будинку сімейного типу Андрія та Галини Романенків розпочинається у липні 2015 року, коли подружжя із села Білолуцьк Новопсковського району створили прийомну сім’ю та взяли на виховання дві дівчинки, позбавлених батьківського піклування. Попри те, що мають свого малолітнього сина та двох дорослих дітей, вони вирішили дбати про дітей, позбавлених батьківського піклування, та допомогти дітям відчути себе захищеними та любими.
Андрій та Галина довели, що здатні подарувати дітям любов та сімейний затишок, і наприкінці минулого року звернулись до місцевої влади з проханням створити на базі їх прийомної сім’ї дитячий будинок сімейного типу на власній житловій площі, та влаштувати до них дітей, які потребують турботи батьків.
Дітьми, котрим пощастило знайти люблячу сім’ю Романенків, стали двоє братів та їхня сестричка.
Як повідомили в обласному департаменті у справах дітей, дитячий будинок сімейного типу – це реальне рішення питання сирітства. Тут дитина отримує виховання та піклування, любов та тепло.
Іванка МІЩЕНКО,
для «Урядового кур'єра»