Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
76-ту річницю битви під Гурбами відзначаємо цими днями. Найбільший в історії УПА нерівний бій із військами НКВС тривав з 21 по 25 квітня 1944-го на межі Рівненської та Тернопільської областей. Нині це Здолбунівський район Рівненщини.
…Гурби навіть у глибокі радянські часи були місцем паломництва у післяпасхальні дні: незважаючи на заборони, люди вшановували пам’ять своїх батьків та дідів. Адже проти 30-тисячних загонів НКВС вийшло 5 тисяч неозброєних повстанців з усієї округи. І хоча перемога дісталася радянським військам, які взяли кількістю, оточити та цілком знищити повстанців їм не вдалося.
Вже у незалежній Україні дослідники провели пошукові роботи, відбулося перепоховання останків тих, хто на смерть стояв за Україну, в спеціально зведеному пантеоні, тут виріс Свято-Воскресенський монастир.
Традиційно у третій день Великодня на Гурбах відправили панахиду за вічний спокій загиблих героїв. Очолив її архієпископ Рівненський і Острозький Православної церкви України Іларіон.
Зважаючи на карантин, вшанування відбулося без скупчення людей. Як розповів намісник Свято-Воскресенського монастиря в Гурбах архімандрит Онуфрій, на богослужіння приїхали лише представники влади та військові, стояли вони на безпечній для здоров’я відстані один від одного.
У минулі роки тут проходили фестиваль «Гурбифест» з польовими частуваннями та патріотичними піснями, історичні реконструкції битви.