Катерина Переузник народилася за чотири роки до революції, яку називали великою жовтневою, — 1913-го. У селі Вереміївка Чорнобаївського району на Черкащині, де вона живе, всі знають її чепурну оселю. Родом із сусідньої Полтавщини, вона ще перед Другою світовою війною перебралася сюди й усе життя працювала в місцевому господарстві дояркою. Пам’ятає чимало про життя-буття в Україні, але чи не найяскравіші спогади залишилися в пам’яті про роки воєнної окупації. Про те, як бідували місцеві жителі, як допомагали підпільному шпиталю для поранених червоноармійців, які потрапили в оточення, післявоєнні роки відбудови згадує частенько.

Зі 105-ю річницею із дня народження Катерину Андріївну привітали всі члени родини Переузників — двоє синів, п’ятеро внуків, п’ятеро правнуків і два праправнуки. Зрозуміло, не відстали від них і місцеві керівники. Особливо теплі слова лунали з вуст Вереміївського сільського голови Наталії Казидуб та голови ради ветеранів села Любові Стадник.

Гості сердечно подякували за багаторічну самовіддану працю, дітей, яких разом з чоловіком виростила гідними громадянами. До теплих привітань і побажань довгожителька отримала від посадовців подарунки, зокрема грошову винагороду та солодощі.