Сто років тому відповідно до постанови Української Центральної Ради в Україні з’явилася перша спеціальна бібліотека — нині Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук. За багато років вона стала однією з перлин світової галузевої бібліотечної справи — насамперед тому, що зібрала у своїх фондах понад мільйон видань сільськогосподарської і лісотехнічної літератури 32 мовами з майже 60 країн світу.
Уже на початку створення бібліотека стала правонаступницею напрацювань різних об’єднань освітян, науковців та прогресивних господарів, що творили на українських землях до подій 1917 року. Тут зберігаються книжки, журнали, звіти Київського та Харківського товариств сільського господарства, Київського агрономічного товариства, Київського землеробського синдикату, Всеросійського товариства цукрозаводчиків, «Сільського господаря» тощо.
До вікового ювілею вдалося встановити ім’я першого директора. Ним був латвійський вчений-агроном Г.О. Кох. Саме він втілював у життя положення постанови Української Центральної Ради від 16 липня 1917 року «Про затвердження бюджету Генерального Секретаріату Земельних Справ» щодо створення при відомстві окремої бібліотеки з початковим фондом 1070 видань. При ньому вона стала центральною для головного аграрного відомства України.
Під час Другої світової війни бібліотека не припиняла діяльності: працювала як у Харкові, так і через філії у Києві й Одесі. Після визволення окупованих територій книгозбірня, попри значні втрати, досить швидко відновила повноцінну діяльність.
За останнє десятиріччя фактично на ентузіазмі й за позабюджетні кошти установу повністю технічно переоснастили. Зокрема 2010 року презентували перший варіант пілотного проекту віртуальної сільськогосподарської бібліотеки. Серед планів — його всілякий розвиток, насамперед за допомогою отриманого від Monsanto гранту, що дав змогу обладнати сучасну лабораторію оцифрування для дегіталізації збережених установою фондів.
До речі, розпорядженням Кабінету Міністрів Фонд видань сільськогосподарської тематики ХІХ ст. нашої бібліотеки зараховано до категорії національного надбання. Книгозбірня має цінні раритетні фонди, деякі з них — бібліографічна рідкість. Не випадково посольства провідних європейських країн надали грантові кошти на розтиражування спеціальних друкованих каталогів, а також на придбання новітніх технічних засобів для їхнього зберігання.
Віктор ВЕРГУНОВ,
директор Національної наукової
сільськогосподарської бібліотеки НААН, академік,
для «Урядового кур’єра»