РЕВІЗІЯ

На місцях кожен другий регуляторний акт підлягає скасуванню. До 11 квітня триватиме перегляд напрацьованої за 20 років нормативно-правової бази, яка далеко не завжди сприяла розвиткові підприємництва в Україні. До цього часу сільські, селищні та міські голови, а також ради різних рівнів мають змінити чи скасувати ті свої рішення, які суперечать законодавству і погіршують умови ведення бізнесу.

Свою нормотворчість змушені будуть переполовинити органи місцевого самоврядування. Принаймні 40% рішень сільських, селищних та міських голів і районних рад усіх рівнів після аналізу буде скасовано. У цьому переконаний урядовий уповноважений з питань дерегуляції господарської діяльності Михайло Бродський, який оцінив результати перегляду регуляторних актів на проміжному етапі.

- За нашими оцінками, - цитує посадовця його прес-служба, - в результаті аналізу 20-літніх "напрацювань" органів місцевого самоврядування буде скасовано майже 40% регуляторних актів.

Наразі по всій Україні працюють робочі комісії, які аналізують рішення органів місцевого самоврядування, керуючись Законом "Про прискорений перегляд регуляторних актів, прийнятих органами та посадовими особами місцевого самоврядування". І ті документи, які не відповідають чинному законодавству, обов'язково будуть скасовані.

Уповноважений з питань дерегуляції закликав підприємців інформувати про рішення місцевої влади, які ускладнюють ведення бізнесу. Він хоче, аби бізнес долучився до аналізу рішень, ухвалених органами місцевого самоврядування, і в такий спосіб допоміг сам собі. Він сподівається не лише на тих членів робочих комісій - представників бізнесу, об'єднань роботодавців та споживачів, наукових установ, а й на всіх підприємців, яким нормотворчість місцевої влади перешкоджає займатися своєю справою. Вони можуть скаржитися як у комісії, так і писати уповноваженому на його блог.

Так, Ленінська районна рада в Севастополі 2009 року ухвалила рішення про затвердження типових тристоронніх угод на право розміщення об'єктів виносної торгівлі. За такими угодами, райрада і райадміністрація давали своє погодження на встановлення яток, а підприємці були змушені платити до 45 тис. грн за дозвіл, хоча Ленінська райрада за законодавством не мала права ухвалювати подібне рішення.

Тетяна КИРИЛЕНКО