Адже від цього процесу мають виграти всі: і науковці, і ВНЗ, й економіка країни загалом. Скажімо, науково-технічні розробки Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького проводять передусім наукові підрозділи науково-навчального центру університету «Біорізноманіття».
— Працівники університету орієнтуються на створення науково-технічних розробок і новітніх технологій, конкурентоспроможних на національному і світовому рівнях, — зазначає проректор з наукової роботи закладу Сергій Прийма. — Відповідно до напряму досліджень і розробок здійснюється маркетинг, створюється інфраструктура для впровадження інноваційної діяльності структурних підрозділів університету.
Науково-дослідна діяльність закладу має чотири рівні. Ці підходи на перших двох рівнях забезпечують проведення наукових досліджень, а на третьому і четвертому — дають змогу здійснювати трансфер розробок у науково-технічну і виробничу кооперацію, забезпечують співпрацю університету з державними природоохоронними установами і промисловістю.
Наукові установи центру «Біорізноманіття» працюють з 1992 року.
Найбільші наукові розробки стосуються оцінювання і моніторингу природно-заповідного фонду в межах Азово-Чорноморського екологічного коридору, Природоохоронного планування дельти Дунаю, ведення державного кадастру тваринного світу.
Цьогоріч центр «Біорізноманіття» представив новий інноваційний проект. Це — радіолокаційний орнітологічний комплекс для проведення моніторингових робіт на природних і техногенних територіях. Він увійшов до переліку проектів, які фінансуватимуться у 2013—2014 роках. Цей високотехнологічний інструментальний науковий комплекс буде першим на теренах держав СНД і третім у Європі.