ЗВІТ
Торік вони надали владним структурам майже дві тисячі експертних висновків
«Саме наука має створити підгрунтя подальшого соціально-економічного культурного та освітнього розвитку», — наголосив президент Академії наук Борис Патон, виступаючи перед учасниками звітної сесії загальних зборів науковців. Тож у доповіді він основний акцент зробив на пріоритетних наукових напрямках. Серед них — дослідження нанорозмірних систем, наноматеріалів і нанотехнологій, роботи з молекулярної і клітинної біології та біотехнологій, комплекс досліджень з вивчення будови і еволюції Всесвіту, розробка пріоритетних напрямів модернізації українського суспільства, стратегії сталого людського розвитку тощо.
Результати своїх наукових досліджень учені торік оприлюднили в 25 тисячах статей у фахових журналах і в 570 наукових монографіях. З них за кордоном — понад 5 тисяч статей. 74 монографії наших науковців видано провідними зарубіжними видавництвами, що є найбільшою їх кількістю за останні 15 років.
Борис Патон приділив увагу науковому забезпеченню у розв’язанні державних проблем. Зокрема, за цей період владним структурам надано близько двох тисяч експертних висновків до проектів важливих нормативних актів.
Що стосується наукового забезпечення інноваційного розвитку економіки, у доповіді були відзначені успішна реалізація програми з науково-технічного супроводу ядерної енергетики України та проектів з впровадження світлодіодних систем, активну роботу установ Академії в інтересах авіабудівної промисловості та створення ракетно-космічної техніки, запровадження низки біосенсорів, тест-систем та медичних приладів у галузі охорони здоров’я. Водночас наголошувалося на необхідності розширення зв’язків з виробничою сферою, співпраці з галузевими міністерствами, а також активізації взаємодії з приватними виробничими структурами. Скажімо, торік виконано 3900 робіт за господарськими договорами з вітчизняними підприємствами та контрактами з іноземними замовниками наукової продукції, в різні галузі економіки України впроваджено близько 1700 новітніх розробок. Одержано 722 патенти на винаходи та корисні моделі, укладено 86 ліцензійних договорів на використання винаходів.
Так, застосування нової імпульсної геотехнології на свердловинах Державного підприємства «Укргеофізика» дало змогу підвищити дебіт видобутку газу від початкових 100 м3до 15 тис. м3 за добу, тобто в 150 разів.
У Харкові введено в експлуатацію водогрійний газовий котел, що не має світових аналогів. Його потужність — 1,25 МВт, а коефіцієнт корисної дії сягає 98%, він заощаджує до 40% природного газу порівняно зі старими агрегатами.
Майже 4 млн КВт/год вдалося заощадити завдяки реалізації проектів з впровадження світлодіодних освітлювальних систем для вулиць окремих великих міст України, об’єктів їх житлово-комунального господарства, станцій метрополітенів тощо.
Для транспорту та транспортної інфраструктури розроблено та впроваджено технологічний процес виробництва прокату з високоміцних сталей. Використання такого прокату підвищує строк служби вантажних вагонів нового покоління з 23 до 32 років, збільшує міжремонтний пробіг до 500 тис. км, суттєво зменшує їх вагу та знижує собівартість.
Вітчизняний електролокомотив нового покоління ЕП20, що має швидкість 200 км/год. та виготовлений з використанням технічних рішень, запропонованих ученими Академії, наприкінці минулого року прийнятий в експлуатацію.
Ці та інші досягнення могли б бути вагомішими за умов поліпшення фінансування. Його бракує. Але вчені не лише констатують нестачу коштів. Вони їх заробляють. Скажімо, торік — 756,3 млн грн, на 131,4 млн більше, ніж у 2011 році. Важливо, що частка цих коштів у обсязі надходжень з усіх джерел зростає вже другий рік поспіль.
Це особливо важливо з огляду на перспективи держбюджетного фінансування в нинішньому році — заплановані кошти становлять тільки 68,3% від запиту, а потреба Академії у капітальних видатках не врахована зовсім.
Попри труднощі, вчені налаштовані працювати ефективно. Їхні здобутки високо оцінив віце-прем’єр-міністр Костянтин Грищенко, який виступив на сесії. Він, зокрема, зазначив, що практичні реформи мають спиратись на науковий фундамент. Посадовець зазначив, що уряд усіляко сприятиме поліпшенню умов діяльності вчених. Для цього планують відповідні зміни до законодавства.