ВИРОК. Позаду понад півроку арешту, виверткої брехні й багаторазових спроб перекласти провину на чоловіка, старшу доньку, «людей у чорному», які начебто викрали прийомних малюків. Жінка, яку в Краснодоні знали як багатодітну матір, автора віршів для дітей, керівника родинного ансамблю, жадібно боролася за своє життя й свободу.
Арешт у серпні, після того як сім’я спробувала вкрасти трирічну Кристіну Кабакову й видати її за одну з усиновлених дівчаток напередодні візиту представників соціальних служб. Чотири місяці слідства, у ході якого з’ясовувалися страшні подробиці про те, що першу прийомну дитину мати-героїня вбила вже через місяць після всиновлення, а другу — через дев’ять місяців.
У грудні під час судового засідання зачитано обвинувальний вирок. Спершу жінка своєї провини не визнавала. Вона клопотала про зміну адвоката, охоче спілкувалася з пресою. Зі слідчого ізолятора надіслала в газету листа, де виклала власну версію подій і заявила, що підозрює свого чоловіка в наклепі на себе та інтимному зв’язку зі старшою донькою.
Поки ця жінка вигадувала чергову версію події, двох колишніх співробітників служби в справах дітей засудили до трьох років позбавлення волі. Вони мали регулярно відвідувати прийомних дітлахів удома й стежити за тим, як їм живеться в новій родині, але не робили цього. Щоправда, суд відстрочив виконання покарання на два роки. Нарешті, її зізнання у скоєному отримано. 26 березня суд ухвалив рішення щодо основних учасників трагедії. Уникнути довічного ув’язнення багатодітній матері вдалося тому, що на момент скоєння одного зі злочинів вона була вагітна. Її засуджено до 15 років позбавлення волі. Її чоловік засуджений до 4 років позбавлення волі, а старша донька, яка допомагала приховати сліди вбивства маленьких прийомних дівчаток і брала участь у викраденні дитини, засуджена до 4 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 3 роки .
Відтепер для більшості з 5 рідних дітей багатодітної матері та єдиного, хто залишився в живих із прийомних — хлопчика Іллі — родиною стали школи-інтернати. Діти намагаються забути своє рідне прізвище, свою матір, яка готова звинуватити всіх, аби тільки поліпшити свої умови. І хоча суд та слідство знайшли відповіді на багато питань щодо скоєного злочину, але так і залишилося відкритим питання: якого каяття варте таке життя? Сподіватися треба тільки на голос совісті…