Про члена Національної спілки художників почесного громадянина міста Бережани Олега Шупляка вже написано чимало. Хочу і я сказати кілька слів про учня біщівської восьмирічної школи, який завжди тішив допитливістю і знаннями.

Духовний світ майбутнього художника складався у прекрасній мистецькій аурі маленького містечка, де в чотирьох музеях проводять мистецькі виставки, діє Державний історико-архітектурний заповідник, який має прекрасний виставковий зал. Його не вабила робота архітектора, хоч з відзнакою закінчив Львівський політехнічний інститут, а почав працювати учителем образотворчого мистецтва в біщівській школі, а згодом у бережанській художній. Він постійно перебував у творчому пошуку. Спочатку малював рідні пейзажі Бережанщини, а згодом перейшов до етнічного сюрреалізму, зображаючи українське село і пейзажі рідного Опілля.

Олега Шупляка називають українським Сальвадором Далі. Фото з сайту uamodna.com

З часом створив серію картин «Двовзори», яка здобула широку популярність у світі. З-під пензля художника вийшли оригінальні полотна «Кобзар», «Під Різдво», «Лісова пісня», «Іван Франко», які вражають тим, що тло в них — українська природа, а проглядаються образи геніальних поетів: Тараса Шевченка, Богдана Лепкого, Лесі Українки, Івана Франка.

Олег захопився урбаністичними пейзажами рідного міста, Козови, Чорткова, Підгаєць, Тернополя. Ще один напрям його творчості — сакральне мистецтво. Він бере участь у розписуванні храмів, пише ікони для соборів, реставрує старовинні. А ще проводить експерименти в галузі сучасного комп’ютерного мистецтва.

Не чуже для нього мистецтво художньої фотографії. Він неодноразовий переможець фотоконкурсів, а його світлинами часто ілюструють журнали та обкладинки вітчизняних і закордонних видань.

Художник ілюстрував чимало книжок, був дизайнером обкладинок багатьох видань. Зокрема в підручниках з географії для учнів 8 і 9 класів В. Бойко і І. Дітчук на обкладинках використано фрагменти його картин. Він здійснив художній дизайн шести моїх книжок.

Олег Шупляк виставляв свої оригінальні картини в Данії, Литві, Польщі, Угорщині, Іспанії, Великій Британії, Японії, Кореї, США. Його роботи є в колекціях Національного музею Тараса Шевченка у Києві.

У 2013 році Олега нагороджено золотою медаллю лауреата і дипломом «За майстерність і створення унікального стилю в образотворчому мистецтві» міжнародного фонду «Культурне надбання». Того самого року він став переможцем Всеукраїнського відкритого конкурсу на кращий ескіз логотипа з нагоди відзначення 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка. 2014-го отримав обласну премію ім. Михайла Бойчука за вагомий внесок у розвиток образотворчого мистецтва.

Під час Революції гідності Олег неодноразово бував на Майдані, малював революційні плакати, що встановлювали на площі, створив картину-ілюзію про українську революцію, на якій зобразив на тлі шин, барикад і повстанців портрет Тараса Шевченка — батька української нації.

Його картини прикрашають не тільки музеї, салони комфортабельних офісів, а й тисячі осель наших земляків, пропагуючи українську культуру.

Василь БИЧ,
заслужений працівник освіти України,
для «Урядового кур’єра»