"«Несвоєчасні думки» Максима Горького"

100 РОКІВ ЗАБОРОНИ БІЛЬШОВИКАМИ ГАЗЕТИ «НОВАЯ ЖИЗНЬ»

На відміну від розтиражованих за радянських часів вірнопідданих нарисів і статей Горького, у яких він співав дифірамби більшовикам, у 1917—1918 роках пролетарський письменник ще був чесним в оцінках. «Ленін — людина талановита. Він має всі риси вождя, а також необхідну для цієї ролі відсутність моралі і безжальне ставлення до народних мас», — писав «буревісник революції» на сторінках газети «Новая жизнь».

Регулярні публікації Горького, що друкувались у рубриці «Несвоєчасні думки», не втратили актуальності досі, бо вони не лише про більшовиків, а насамперед про політику, «подібну до нижчих фізіологічних потреб, із єдиною різницею, що потреби політичні здійснюють публічно». Причому на виправдання своїх брехні і прорахунків говорять, що «лише той, хто нічого не робить, не помиляється, хоч у нас хай що роблять — помиляються».

«Негативних явищ багато, а де позитивні?» — ставив далеко не риторичне запитання Горький, прямо заявляючи, що перерозподіл власності не збільшує загального багатства держави, а заміна царського самодержавства владою узурпаторів не є торжеством демократії. Не дивно, що більшовики недовго терпіли малоприємну чесність «буревісника революції» та заборонили газету «Новая жизнь», продемонструвавши, що прагнуть жити і керувати по-старому.