Оглянувши древній папірус з відсутніми ієрогліфами в тексті, група німецьких вчених з допомогою сучасних технологій, відтворила зниклі написи на порожньому місці древнього єгипетського папіруса, і визничила хімічний склад чорнила, який використовувався при написанні цього древнього артефакта.
Вчені використали синхротронне випромінювання BESSY II для відтворення зниклого тексту. Це відкриття дасть змогу вченим прочитати величезну кількість папірусів не лише в Берліні, а й у багатьох музеях світу, де зберігаються такі текстові пам’ятки.
Понад століття в Єгипетському музеї Берліна зберігається колекція папірусів, захованих у численних металевих ящиках та картонних коробках, які у 1906-1908 роках знайшов Отто Рубенс на острові Слон, що на річці Ніл у півдненному Єгипеті, поблизу міста Асуан.
Вісімдесят відсотків текстів написаних на папірусі, що зберігаються нині у цих контейнерах, ще не вивчені, і це вже навряд чи можна зробити звичайним способом. Тисячі років тому єгиптяни обережно згортали, складали листи, договори, фінансові документи та обереги, навіть папіруси крихітних розмірів, щоб вони займали якомога менше місця. Для того, щоб їх прочитати, папіруси потрібно так само ретельно розгорнути знову. Однак сьогодні значна частина цих папірусів постаріла, тому цінні тексти можна легко пошкодити, вони розсипляться на порох, якщо спробувати їх розгорнути чи знову згортанути.
Перед фізиками постало завдання яким чином протестувати тендітний папірус, щоб не зруйнувати його структуру.
Щоб не пошкодити крихкий папірус вчені використали промені рентгенівського світла. На місце, де небуло тексту, вони направили пучок рентгенівського світла, яке викликало збудження атомів у папірусі і віддало назад рентгенівським променям втрачене зображення, ніби скопіювало відлуння зображення. Оскільки відповідні елементи проявляють різну поведінку рентгенівської флуоресценції, дослідники можуть виділити атоми у зразку за енергією випромінювання, яке вони повертають. Тому вчені давно розробили лабораторне обладнання, яке використовує цю рентгенівську флуоресценцію для аналізу чутливих зразків, не знищуючи їх.
Вчені в Стародавньому Єгипті зазвичай писали на папірусах чорним чорнилом, виготовленим з обвуглених шматочків дерева або кістки, це була звичайна сажа.
«Однак для певних цілей стародавні єгиптяни також використовували кольорові чорнила, що містять такі елементи, як залізо, мідь, ртуть або свинець», – пояснює Хайнц-Еберхард Манке, керівник дослідження.
Якщо давньоєгипетські книжники використовували «металеві чорнила», щоб написати частину, яка тепер виявилася порожньою на папірусі з острова Слон, то рентгенівська флуоресценція повинна виявити сліди цих металів. Дійсно, використовуючи обладнання у своїй лабораторії, дослідники змогли виявити свинець у чистому місці на папірусі.
Насправді вченим навіть вдалося розрізнити персонажів на зниклому проміжку папіруса, хоча і як розмиту картинку. Щоб отримати значно чіткіше зображення, вони застосували рентгенографію BESSY II, де синхротронне випромінювання висвітлює зразок багатьма рентгенівськими фотонами високої когерентності. Використовуючи «рентгенографію крайового поглинання» на станції BAMline BESSY II, вченим вдалося покращити яскравість картинки, і таким чином краще відрізнити символи, написані на папірусі, від структури стародавнього паперу. Поки що їм не вдалося точно встановити персонажа, зображеного на картинці, але це хтось із єгипетських богів.
Під час аналізу BESSY II не виявив вид свинцевого чорнила, яким древні книжники писали ієрогліфи на папірусі. Тільки використовуючи «інфрачервоний спектрометр з перетворенням Фур'є», вчені з дослідницької лабораторії Ратгена в Берліні нарешті змогли визначити речовину, якаю написали древній текст, – це карбоксилат свинцю, який насправді є безбарвним. Але чому стародавній писар написав на папірусі таким видом «невидимого чорнила»?
«Ми підозрюємо, що символи, можливо, спочатку були написані у світлому мінімумі (червоним свинцем) або, можливо, вугільною чорною глиною, – говорить Хайнц-Еберхард Манке, підсумовуючи роздуми дослідників.
Якщо такі фарби надто довго піддаються впливу сонячного світла, енергія світла може викликати хімічні реакції, які змінюють кольори. Навіть багато сучасних барвників з часом вицвітають під яскравим сонячним світлом. Тому легко уявити, що протягом тисячоліть яскраво-червоний мініум або струменева чорна глина перетворилася на невидимий карбоксилат свинцю, лише інтригуючи вчених порожнім простором на фрагменті папірусу.
Дослідження німецьких вчених відкривають двері для розшифровки текстів, які знаходяться у складеному або згорнутому вигляді у Єгипетського музею в Берліні без необхідності розгортати їх, ризикуючи знищити дорогоцінні знахідки. Нова методика дозволить читати цінні артефакти на комп’ютері, не торкаючись жодного з них.
Це дасть змогу вивчити багато інших прихованих скарбів у колекції папірусів у Берліні та інших музеях світу, і, таким чином, дізнатися більше про Стародавній Єгипет.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+