Два роки тому пішла з життя кандидат історичних наук, співробітник Інституту археології НАН України Валентина Володимирівна Крапівіна. Їй було 63 роки, і 40 років вона присвятила археологічним дослідженням Ольвії, тривалий час очолювала Ольвійську експедицію і зробила неоціненний внесок у вивчення давньої історії Миколаївщини.
Валентина Володимирівна не захистила докторської дисертації. Вона просто не встигла її оформити, хоч наукових матеріалів вистачило б на дві. Людина творча і невгамовна, всю свою енергію і сили віддавала улюбленій справі — розкопкам. Тож її колеги та рідні вирішили видати напрацювання Валентини Крапівіної у вигляді монографії «Ольвія Понтійська в греко-римський і пізньоантичний періоди».
Як розповів чоловік Валентини Володимирівни Євген Крапівін, вона — автор понад 200 наукових робіт, активна учасниця міжнародних наукових конференцій.
«Популярність її була просто шалена, — згадує він, — і не тільки серед колег-науковців. Десять років вона викладала курс археології для реставраторів. Лекції були настільки цікаві, що студенти інших спеціальностей приходили їх послухати. Ще одна тема хвилювала Валентину: вона повернула Україні з небуття сотні імен репресованих сталінським режимом археологів. Нині готую видання з іменами цих людей».
Валентина Крапівіна не тільки займалася розкопками, а й домоглася того, що Ольвія отримала статус національного історико-археологічного заповідника. І найголовніше — «вибила» бюджетне фінансування на охорону Ольвії й острова Березань. Це досягнення вважала справою всього життя.
Давній друг і колега Валентини Крапівіної відомий скіфолог, відповідальний секретар журналу «Археологія» доктор історичних наук Надія Гаврилюк зазначає, що «Ольвія Понтійська» — посібник для студентів. Тут багато довідкового матеріалу, ілюстрацій, величезний список літератури, матеріали, які ніколи не були опубліковані. Написана чудовою легкою мовою. Ми підготували ще одне видання — це наш подарунок пам’яті Валентини Володимирівни на честь її 65-річчя. Там зібрано всю античну археологію, починаючи із західних областей і закінчуючи східними. Це цілий зріз античної культури Північного Причорномор’я».
Майже всі археологи Миколаєва та півдня України вважають себе учнями Валентини Крапівіної. Один із них — Олександр Смирнов, старший викладач Інституту історії, права та політології МНУ ім. В. О. Сухомлинського, учасник АТО. «Спогади про Валентину Володимирівну найяскравіші, — розповідає він. — У нас в експедиції її всі називали мама Валя. Я потрапив під її опіку в 14 років. Від школяра і студента виріс до заступника керівника експедиції на острові Березань і тепер очолюю археологічні проекти в Миколаївській області. Валентина Володимирівна навчила нас працювати. А своєю енергією, вірністю професії прищепила любов до археології. Усі пам’ятають її людяність, щирість і доброту».