«У червні Мін’юст розпочинає другий етап реалізації стратегії нової кадрової політики, під час якого кваліфікаційне тестування пройде весь керівний склад районних управлінь юстиції, — поінформувала на брифінгу в Кабінеті Міністрів перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова. — Протягом літа ми плануємо провести приблизно 1400 співбесід із тими, хто працює в органах юстиції на місцях. Потім буде оголошено конкурс на вільні посади, якщо хтось із районних керівників не пройде перевірку».
Також заступник міністра повідомила про завершення першого етапу кадрового оновлення, під час якого перевірку на профпридатність пройшли 85 керівників та заступників керівників органів юстиції обласного рівня. З 85 протестованих керівників обласних управлінь 47 залишили Мін’юст. На вакантні посади було оголошено відкритий конкурс. 332 кандидати пройшли перший етап тестування і були допущені до співбесід з кадровою комісією Мін’юсту. З них 33 стали переможцями, до того ж 12 з них ніколи раніше не працювали на держслужбі. Це колишні нотаріуси, адвокати та представники інших юридичних напрямків.
Нагадаємо, що йдеться про керівників та заступників обласних управлінь юстиції, заступників з реєстрації та виконавчої служби.
«Для проходження перевірки претенденти на посаду від кожної області приїжджали в Київ на тестування, яке підготував Мін’юст за допомогою підрозділу Human Capital українського офіса міжнародної аудиторської компанії EY (Ernst&Young), — зазначив заступник міністра юстиції Гія Гецадзе. — Це було онлайн-тестування, в яке ніхто не міг втрутитися, адже перевірку тестів проводили в Ernst&Young. Мета тестування — перевірка професійних навичок, лідерських якостей, а також здатність керувати персоналом. Ми вперше провели такий відкритий конкурс, і до нас звернулося багато претендентів. Вважаю, що в майбутньому охочих працювати в держструктурах буде ще більше, адже кандидати на посади зможуть переконатись у тому, що добір претендентів проводиться прозоро. Це вперше в історії Мін’юсту працівників набирали через конкурс. Раніше посади обіймали або завдяки тому, що у претендента були «правильні» знайомі, або через дачу хабара».
Щоб справді оновити структуру Мін’юсту, змінено деякі вимоги до претендентів. Якщо раніше, аби обійняти керівну посаду, претендентові потрібно було мати досвід роботи на держслужбі 10 років, то тепер цю вимогу скасували. Адже за її наявності поставало просте запитання: а чи можна насправді оновити кадри, якщо набирати людей лише з досвідом держслужби?
«Зміна кадрів — не самоціль. Ми хочемо проаналізувати інституціональну структуру Мін’юсту і зробити її ефективнішою, — наголосила Наталія Севостьянова. — В рамках оптимізації вже було прибрано подвійні функції та підпорядкування, вдвічі скорочено кількість департаментів у центральному апараті міністерства. Все це робили задля спрощення роботи».
Литовський експерт Гінтерас Сведас, який проводить функціональний аналіз Мін’юсту, наголосив, що міністерство обрало правильну стратегію проведення реформ, яка стосується не лише зміни кадрового складу системи юстиції, а й тих галузей, що мають безпосередній вплив на звичайних українців. Насамперед йдеться про реформу реєстраційної служби та системи виконання судових рішень. Щоправда, на його думку, в деяких випадках Мін’юст виконує роботу інших міністерств. А так не повинно бути. Це стосується законотворчої діяльності. Наприклад, над розробкою Трудового кодексу мало б більше працювати Міністерство соціальної політики.