Щорічно в Україні у 32 тисяч людей вперше діагностують туберкульоз та понад шість тисяч людей від цієї недуги помирає. Виліковується в результаті основного курсу хіміотерапії (до 12 місяців від початку лікування) приблизно дві третини з тих, хто захворів. Близько 8%, що вперше захворіли, переривають лікування, 12% — помирає.
Як розповіла заступник головного лікаря Черкаського обласного центру медико-соціальної експертизи Оксана Семененко, в області щорічно виявляють близько 800 осіб з активним туберкульозом, зокрема за минулий рік захворіло 776 осіб, що менше, ніж у 2012 році на 2,4% і становить 61,3 особи на 100 тисяч населення, проти 62,8 у 2012 році (по Україні торік — 67,9).
Залишилися в минулому ті часи, коли туберкульоз визнавали тільки соціальною проблемою, хворобою наркоманів, алкоголіків, злиденних і ув’язнених. У лікарняних палатах з цим захворюванням дедалі частіше перебувають цілком благополучні громадяни. Водночас канули у вічність часи безплатних профілактичних оглядів, які проводилися державою.
Багато зробив для допомоги хворим обласний центр медико-соціальної експертизи. Зокрема останнім часом відновлено роботу спеціалізованої фтизіо-пульмонологічної МСЕК, яка укомплектована фахівцями з великим досвідом роботи.
На Черкащині з 800 осіб з уперше виявленим туберкульозом 10% отримують групу інвалідності. Зазвичай це особи працездатного віку, дві третини з яких віком до 39 років. Однак рівень первинної інвалідності в області все-таки в 2-2,5 раза нижчий, ніж по Україні.
— Найвагомішими причинами первинної інвалідності, — поділилася спостереженнями головний позаштатний спеціаліст департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації з медико-соціальної реабілітації Світлана Макаренко, — є соціально-економічні, тобто відсутність можливості для працевлаштування, несприятливі побутові чинники, які становлять приблизно 40%. Стільки ж важать медико-біологічні. Певну роль відіграє й несвоєчасне виявлення та наявність резистентного туберкульозу, що значно ускладнює терапію.
Дуже важливою проблемою, на думку фахівців, є лікування не тільки туберкульозу, а й ускладнень поліхіміотерапії, зокрема токсичних гепатитів, дисбактеріозів, ускладнень з боку нервової системи, зору, слуху та лікування супутньої патології, що є майже у кожного хворого і здебільшого проводиться коштом хворого. Тим часом значна кількість таких людей не працює, а лікування потребує значних затрат.
ПРОПОЗИЦІЇ ФАХІВЦІВ
Тому було б дуже доречним, наголошують фтизіатри, після ретельного обстеження, уточнення діагнозу, наявності масивного бактеріовиділення створювати відділення закритого типу. З метою покращення ефективності лікування, соціального захисту хворих слід було б направляти документи на МСЕК раніше нині встановлених термінів і в цьому випадку спрямовувати кошти на перебування та лікування хворих у таких відділеннях, що безперечно повинно покращити якість та ефективність лікування.