НЕПЕРЕВЕРШЕНА
"Хотіла б я піснею стати..."
Переступивши поріг бібліотеки колегії Павла Галагана Національного музею літератури України, зустрічаєш погляд чарівної жінки, що уособлює весну. Портрет роботи художниці Наталії Синишин — оригінальний, передає внутрішню красу і силу геніальної Лесі Українки. Під портретом слова поета: «А щастя літало по світі зорею».
— 1 серпня 1913 року в місті Сурамі на Кавказі померла Леся Українка, яка увійшла у свідомість народу як символ мужності, національної незборимості, що були невіддільні від її творчої геніальності. Тож до цієї дати ми підготували літературно-мистецьку виставку «…й слово мої уста німії оживило…», — каже її упорядник Галина Юсин.
Експонати підбирали так, щоб показати неповторну поетесу, драматурга-новатора, перекладачку, авторку психологічної прози та творів для дітей, проникливого літературознавця і критика, мистецтвознавця, етнографа, філософа.
Галина Юсин, упорядник літературно-мистецької виставки, присвяченої Лесі Українці, знає історію кожного експоната. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
Структура виставки має хронологічно-жанровий принцип. Вона сформована на матеріалах музею. Представлені музейні раритети, зокрема прижиттєві видання творів поетеси: збірки поезій «Думи і мрії», «Відгуки», її переклади, першовидання «Лісової пісні» та «Народні мелодії з голосу Л. Українки».
Привертає увагу унікальний експонат — газета «Рада» Є. Чикаленка зі статтями С. Єфремова, з повідомленням про сценічне життя Лесиних драм та некрологом від 2 серпня 1913 року. У центрі виставки — автограф Лесі Українки, її лист до Бориса Грінченка від 6 липня 1903 року.
Намальована мелодія
Своєрідним продовженням цієї експозиції стала художня виставка «Намальована пісня».
«Хотіла б я піснею стати...» — ці поетичні рядки Лесі Українки стали мотивом до створення спільної виставки трьох самобутніх талановитих художниць: Наталі Синишин, Валентини Осишної та Наталі Дубенюк. Їх об’єднує філософське трактування ліричних творів письменниці. У пейзажах, портретах, сюжетних композиціях відчувається загострене сприйняття природи і людини, віртуозне володіння кольором, бездоганна технічна досконалість, закоханість в Україну, в творчість Лесі.
На виставці можна побачити видання творів поетеси ще за її життя. Фото Світлани СКРЯБІНОЇ
На виставці представлено близько 60 художніх творів, виконаних у техніці графіки, комп’ютерної графіки, олійного та темперного розпису.
— Твори унікальні, — каже заступник директора музею Раїса Сеннікова. — Вони вдало доповнюють літературну експозицію. А разом складають вінок пам’яті і вдячності Великій поетесі.
Виставки працюватимуть до 10 серпня.