А ще донедавна музейники били на сполох, бо унікальній архітектурній пам’ятці — надбрамній вежі, що входить до комплексу Золочівського замку, загрожувала руйнація. Покрівля постраждала ще під час липневого буревію 2008 року, а взимку не витримала снігової товщі й провалилася, тож у приміщення струмками затікала вода.
— Кілька років тодішній керівник галереї Герой України Борис Возницький шукав кошти на ремонт покрівлі, — розповіла генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Возницька-Разінкова. — Виготовили кошторисну документацію, розпочали ремонтні роботи, та через брак коштів їх припинили. Дах залишився відкритим, стіни фасаду намокали, на другому поверсі почали відвалюватися карнизи, постраждав паркет. Талі води просочилися з другого поверху на перший, згодом виступили загрозливі плями брудними потьоками на склепінні та стінах вхідної брами. Цього, до речі, не приховаєш від гостей, яких цієї пори, навіть попри звичний для літа «мертвий сезон», приїжджає у Золочівський замок особливо багато.
Минулої осені через безвихідь працівники замку самотужки накрили дах плівкою, сподівались, що це не надовго. Та зима була дуже сніжною, і працівникам доводилося раз по раз вибиратися на дах і зчищати сніг. А в цьому корпусі, за словами пані Возницької-Разінкової, життєво важливі для замку служби: котельня, охорона, сигналізація, бібліотека та реставраційна майстерня. Довелося переселяти у підсобні приміщення реставраторів, шукати притулку для книгозбірні.
Невідомо, скільки ще часу витримала б архітектурна пам’ятка, яких, на жаль, не так багато залишилося в Україні, випробування складними погодними умовами та чиновницькою байдужістю, якби не ентузіазм самих музейників. Вони зайнялися пошуком благодійників серед місцевих підприємців. Черги з охочих допомогти врятувати пам’ятку, щоправда, не шикуються. Цього вітчизняним бізнесменам варто повчитися у сусідів-поляків, які не шкодують власних коштів на порятунок національних пам’яток. Відгукнувся тільки давній друг Золочівського замку відомий підприємець Петро Писарчук (його коштом свого часу реставрували Китайський та Великий палаци, що становлять ансамбль музею-заповідника «Золочівський замок»), який повністю профінансував заміну покрівлі надбрамної вежі.
— Добре, що встигаємо виконати ці роботи до початку осені, — каже завідувач музею-заповідника Надія Гупало, — бо якби не перекрили дах, музей довелося б закрити: без опалення він функціонувати не може. Щоб уберегти унікальні експонати, потрібно підтримувати відповідний температурно-вологісний режим. Сподіваємося, що небайдужі люди допоможуть також відновити і унікальну баню надбрамної вежі, де свого часу був єдиний на ціле місто годинник.