ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ. За останні роки для закладів соціальної сфери Закарпаття побудовано 461 автономну котельню, яка працює на природному газі. Одночасно було ліквідовано 116 комунальних теплових пунктів із технічно застарілим обладнанням, зношеними мережами. Але виявилася нова тенденція: бюджетні установи, промисловість, населення відмовляються від «центральної» труби через високі ціни на газ. Закарпатці заощадили значні кошти, переходячи на опалення електроенергією та твердим паливом. В області підраховано, що комплекс цих заходів дав змогу зекономити на опалюванні понад 400 мільйонів гривень.
— Перед нами стоїть завдання значно скоротити кількість блакитного палива для опалювання, — сказав перший заступник голови облдержадміністрації Ігор Свищо. — Поступово переводитимемо наші школи та дитячі садки на пелети. Цей вид палива, як відомо, виготовляють із відходів деревообробної та інших галузей, сухостою тощо. В області деякі підприємства спеціалізувалися на їхньому виготовленні.
У масштабному енергоощадному проекті задіють 37 шкіл і дитсадок із газовим опаленням, а також 32 школи та один ДНЗ, де нині використовують вугілля, деревину та електроенергію. У кожному з цих закладів встановлять котли для пелетів. У Міжгірському районі їх буде 24, Хустському — 18, Воловецькому — 15, Свалявському і Берегівському — по 7. Столичний Інститут промислової екології вважає за доцільне перевести на обігрівання пелетами ще 141 навчальний заклад Закарпаття.