Рік, що минає, попри серйозні виклики у внутрішній політиці та на міжнародній арені, з якими довелося мати справу українській владі, вітчизняні дипломати й урядовці, котрі відповідають за євроінтеграцію, вважають успішним. У День дипломатичної служби віце-прем’єр із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, заступник міністра закордонних справ Лана Зеркаль і заступник міністра економічного розвитку і торгівлі, торговий представник України Наталя Микольська поділилися з журналістами своїм баченням зрад і перемог у відносинах України з Євросоюзом.
Чиновниці одностайні: здобутки за нинішній рік у сфері євроінтеграції значні, критика, яка лунає на адресу уряду від деяких експертів, пояснюється або некомпетентністю, або небажанням визнавати, що політика української влади на євроінтеграційному напрямі успішна.
Іванна Климпуш-Цинцадзе вважає знаковим для співпраці Києва з НАТО комплексний пакет допомоги, затверджений під час останнього саміту Північноатлантичного альянсу у Варшаві, оскільки його спрямовано на системне реформування оборонної сфери України. «Трастові фонди, прописані в комп?лексному пакеті допомоги, покривають велику кількість наших потреб, серед них трастові фонди з кіберзахисту, медичної реабілітації, соціальної перепідготовки та адаптації військових, з розмінування», — розповіла віце-прем’єр. І західні партнери України, бачачи, яку увагу приділяє уряд реформі Збройних сил, демонструють готовність допомагати. Вона нагадала, що стандарти НАТО, до яких Україна прагне підтягнути свій оборонний комплекс, налічують 1250 позицій, серед них більшість — операційні стандарти, стратегії методики, і лише 20 —озброєння, техніка й засоби зв’язку.
Найбільше заголовків цього року в українській пресі щодо євроінтеграції, певно, стосувалося результатів референдуму в Нідерландах, який поставив під загрозу долю Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також перепитії з безвізовим режимом. На думку Лани Зеркаль, референдум у Нідерландах продемонстрував передусім негативні тенденції всередині самого Євросоюзу, пов’язані не з Україною, а зі зростанням євроскептичних настроїв серед громадян ЄС. Дипломат розповіла, що після референдуму, результати якого «стали несподіванкою навіть для уряду Нідерландів», Гаага та Київ вели «дуже непрості консультації», оскільки очікування голландського й українського суспільств від цього рішення були полярно різні. «На мій погляд, додатковий документ, який Європейська рада ухвалила минулого тижня до Угоди про асоціацію, — найоптимальніший і найприйнятніший для всіх сторін», — переконує Лана Зеркаль.
На вимогу голландської сторони на саміті ЄС у Брюсселі було ухвалено юридично зобов’язувальний документ, в якому наголошено, що Угода про асоціацію не гарантує Україні членства в ЄС, не дає їй права на фінансову допомогу Євросоюзу та його колективну оборонну підтримку, а також не дає права українцям працювати та проживати на території країн-членів ЄС. Заступник міністра наголошує, що жодного з положень, які заперечено в документі, не згадано в Угоді про асоціацію. А головне те, що до тексту угоди не було внесено жодних змін, хоч такі вимоги лунали з Нідерландів. Вона висловила жаль, що «навіть в експертному середовищі немає розуміння того, що відбулося насправді», через що довкола додаткового документа багато спекуляцій. «Вірю, що в січні парламент Нідерландів завершить ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною», — заявила Лана Зеркаль. Вона запевнила журналістів, що ухвалення безвізового режиму європейськими інституціями — питання найближчого часу. Оскільки головна причина, яка блокувала формалізацію цього рішення, полягала в узгодженні між Єврокомісією та Європарламентом механізму призупинення чинності безвізового режиму ЄС із третіми країнами, вже усунено. «Ми входимо в новий рік із хорошим результатом, ми виконали своє домашнє завдання, і в самому ЄС нас критикують набагато менше, ніж в Україні», — заявила заступник міністра закордонних справ.
«Не треба вишукувати в урядовій політиці зради й помилки, шукаймо перемоги, інакше демотивуємо і самих себе, і урядовців, і бізнес», — звернулася до журналістів Наталя Микольська. Вона наголосила, що за рік, який минає на тлі російської агресії та анексії РФ частини нашого промислового потенціалу, в Україні відбувається зростання експорту вітчизняних товарів до ЄС.
Найліпше йде торгівля з нашими найближчими сусідами: Польщею, Румунією та Угорщиною. Крім того, за словами чиновниці, цього року товари, які донедавна були типовими для експорту до країн СНД та Росії — каучук, гума, алюміній, — починають знаходити місце на ринках ЄС. Серед товарів, експорт яких зріс у рази, — вершкове масло, морозиво, турбіни, маяки, судна, фрукти й овочі. Проте основу українського експорту все ще становить сировина або товари первинної переробки. Тому завданням на наступний рік, вважає Наталя Микольська, має стати пошук інвестицій у переробку і просування товарів з більшою доданою вартістю.