"Переселенці — не тягар, а потенціал і трудовий ресурс"

Любомира КОВАЛЬ
21 лютого 2020

Майже шість років визначення внутрішньо переміщені особи (ВПО) актуальне для України. Це ті, кому довелося покинути домівки у Криму або на Донеччині й Луганщині, і хто вирішив переїхати на підконтрольну українській владі територію. Періодично їхня кількість зростає або зменшується, проте неістотно. У середньому вона становить близько 1,5 мільйона осіб.

У Києві презентували підсумки дослідження щодо ситуації з ними, проведеного Міжнародною організацією з міграції (МОМ) за фінансування Бюро у справах населення, біженців та міграції Держдепартаменту США.

З березня 2016 року МОМ проводить регулярне дослідження «Національна система моніторингу ситуації із внутрішньо переміщеними особами в Україні». Тут збирають інформацію про соціально-економічні характеристики ВПО та їхніх домогосподарств, тренди й наміри щодо переміщення, ситуацію із працевлаштуванням і доходами, доступ до соціальних послуг та допомог у 24 областях і місті Києві.

Менеджер програм МОМ Браніслава Іліч зазначила, що дані збирали протягом 2017—2019 років. У 2017-му дослідження показало: такими, що зазнають дискримінації у певних царинах життя, вважали себе 18% ВПО, у 2019-му ця цифра зменшилася до 8%. Тож є прогрес. Проте найболючішими проблемами цих людей були і залишаються житло й робота. Безробітні протягом року після переміщення 38% чоловіків і 59% жінок. І ці цифри не надто оптимістичні.

Заступник міністра у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Руслан Калінін повідомив, що у міністерстві приділяють велику увагу проблемам ВПО. Глобальна мета — змінити ставлення до переселенців.

«Вони не тягар, а потенціал і трудовий ресурс», — наголосив посадовець. Він нагадав, що Президент поставив завдання: розробити комплекс­ну та якісну програму допомоги цим людям, яка б могла значно полегшити і покращити їхнє життя в усіх аспектах. Концепцію такої програми міністерство розробило, її передано на погодження уряду.

Він нагадав, що з 2019 року в Україні працює кілька програм щодо забезпечення житлом, у яких беруть участь і ВПО. Це програма «Доступне житло 70/30», за якою 70% вартості житла бере на себе держава, 30% — місцева влада. Торік із держбюджету на неї спрямовано 85 мільйонів гривень, що дало змогу забезпечити житлом 800 родин. На 2020-й передбачено 20 мільйонів гривень, а це шанс ще для 50 родин отримати власні помешкання. Протягом року до фінансування програми планують залучити ще близько 80 мільйонів гривень, адже вже є заявки від переселенців на участь у цій програмі на понад 25 мільйонів гривень.

Працює і програма «Доступне житло 50/50», за якою 50% вартості компенсує держава, решту — сама родина. У цій програмі, крім переселенців, беруть участь воїни АТО. Торік на неї було передбачено близько 100 мільйонів гривень, а житло отримали 900 сімей. Переселенці та учасники бойових дій мають змогу отримати іпотеку під 3% річних, і цією можливістю торік скористалися 198 родин.

Щодо працевлаштування заступник міністра нагадав, що чимало переселенців пройшли і проходять курси перекваліфікації або перенавчання в областях, куди вони переселилися. Поки що це роблять за особистої присутності людини у місцевому центрі зайнятості. Згодом планують розробити подібні курси онлайн.

Він зауважив, що у чималій кількості областей є роботодавці, готові взяти на роботу переселенців. Та, на жаль, переважна кількість самих переселенців не має про це інформації. Держава запровадила програми заохочення роботодавців до працевлаштування саме таких людей. І це має дати їм стимул.

Щоб внутрішньо переміщені особи могли простіше і швидше отримати інформацію, де саме на них чекають роботодавці, які можуть не лише працевлаштувати, а й надати принаймні тимчасове житло, міністерство розробило проєкт «Житло+робота», який буде презентовано найближчим часом. Він являтиме собою інтерактивну карту України, на якій за областями буде позначено населені пункти, де вже є такі пропозиції. Роботу розпочали у 2019 році, й на сайті міністерства вже оприлюднено попередню інформацію. Можливо, на цій мапі буде позначено й інфраструктуру — школи, дитсадки, лікарні, аби родини переселенців були певні, що зможуть знайти не лише роботу і житло, а й влаштувати в обраному місці дітей.

Серед програм, які мають допомогти переселенцям і які запрацюють найближчим часом, заступник міністра назвав запровадження єдиних стандартів перетину для всіх конт­рольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ), а також можливість для ВПО самостійно обирати банк, на картку якого вони зможуть отримувати державну допомогу.



При копіюванні даної статті посилання на джерело обов'язкове: http://www.ukurier.gov.ua