Кажуть, нам не дано обирати місце і час, в якому варто народитися, але саме від нас залежить, яку пам’ять залишимо по собі. Петро Тимофійович Тронько з’явився на світ 101 рік тому в слобожанському селі Заброди в непростий революційний час, який забрав у нього батька. Але сам він прожив довге життя — пішов від нас 2011-го.
Та не тільки через це його називають людиною-епохою. Він, узявши на свої плечі всі випробування ХХ століття, не зігнувся під їхньою вагою, а став дослідником і тих непростих подій, і давнини, щоб бути на сторожі нашої історичної пам’яті, добре розуміючи, яку цінність вона має для формування світогляду нових поколінь українства.
Навіть якщо коротко перелічити, що зробив для своєї держави її славний син, то зрозуміло, що звання і Героя України, і академіка НАНУ він одержав цілком заслужено. Нагадаємо про його внесок у розбудову музейних комплексів Переяслав-Хмельницького, «Острів Хортиця», музею історії України у Другій світовій війні, що розкинувся на київських пагорбах. З його ім’ям пов’язано відновлення Успенського собору Києво-Печерської лаври та Михайлівського Золотоверхого монастиря, він ініціював і доклав неабияких зусиль для відтворення Золотих воріт. Під керівництвом Петра Тронька опрацьовано й видано унікальну Історію міст і сіл Української РСР.
Ще одна з великих його справ — створення Національного музею народної архітектури та побуту України. Пам’ять про фундатора одного з найбільших скансенів Європи не згасає і серед нинішніх співробітників: з нагоди 101-ї річниці від дня народження Петра Тимофійовича в експозиції «Українське село 60-х і 70-х років ХХ ст.» у будинку садиби села Резуненкове Валківського району Харківської області вони створили меморіальні кімнати-музеї і відкрили виставку «Академік П. Т. Тронько — подвижник музейної та пам’яткознавчої справи України». В основу її концепції покладено ідею ролі особистості в житті держави. Музейники прагнули відновити інтерес сучасника до життєвої історії окремої видатної постаті, тісно пов’язаної з історією та культурою країни.
В експозиції виставки міститься значна кількість копій важливих документів, наукових робіт академіка, його особистих речей. Також представлено фото історико-культурних пам’я ток, до створення і відродження яких був причетний голова Національної спілки краєзнавців України П. Тронько, зразки виданих під його керівництвом важливих для історії збірок й досліджень, і, безперечно, світлини розбудови та життя скансена.
Сергій ДМИТРУК
для «Урядового кур’єра»