Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Стало відомо про трагічну смерть відомого мецената, підприємця, громадського діяча барона Едуарда фон Фальц-Фейна. Лихо сталося під час пожежі у маєтку барона в столиці Князівства Ліхтенштейн Вадуці. Про це повідомив давній друг барона та його опікун Адольф Хіб. Барону 14 вересня цього року виповнилось 106 років. Вже кілька років поспіль він був прикутим до ліжка. За словами близьких, під час пожежі барон знаходився в будинку один, – медсестра відвідувала його протягом кількох годин на день. За словами опікуна, похований барон буде у Ніцці, в родинній усипальниці Фальц-Фейнів.

Внесок барона безцінний у відновлення культурної спадщини Херсонщини. Він провадив багаторічну безкорисливу діяльність із повернення в Україну національних культурних цінностей, здійснив особистий внесок в оновлення заповідника «Асканія-Нова», активно сприяв у відновленні історико-культурної спадщини біосферного заповідника «Асканія-Нова», який наразі носить ім’я Фальц-Фейна.

Історія формування заповідності в Асканії-Нова почалася в другій половині XIX сторіччя, коли ще юний Фрідріх Едуардович Фальц-Фейн, нащадок німецьких колоністів, що освоювали південноукраїнські степи, і які володіли цією територією, почав створювати перші вольєри для птахів і звірів. Захоплення Фрідріха незабаром стало справою його життя, якій він залишався вірний до кінця своїх днів. Вже до початку 80-х років XIX сторіччя звістка про незвичайний зоопарк з напіввільним утриманням тварин в безводних степах Таврійської губернії рознеслася по Європі. Він дивував не лише своїми масштабами, але і тим, що тут з’явилися незвичайні для європейських зоопарків сайгаки і кінь Пржевальського, у великій степовій вольєрі почали гніздувати страуси, паслися антилопи, зебри та інші екзотичні види копитних.

Засновник степового оазису поставив високу природоохоронну планку, яку подолав із запасом, як мінімум, в сто років. Створивши зоопарк, Фрідріх Фальц-Фейн з 1887 по 1892 рік закладає дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а в 1898 році заповідує ділянку типчаково-ковилового степу на вічні часи. Як достовірно свідчать наукові джерела, до 1898 року в Асканії-Нова Фрідріх Фальц-Фейном було створено природоохоронну структуру, подібна тій, що була прийнята за основу Біосферного резервату рішенням сесії ЮНЕСКО тільки в 1972 році. Ні війни, ні революції, ні могутня хода соціалістичних перетворень і «перемог» над природою не змогли зламати природоохоронний дух, закладений засновником. У 1919 році заповідник був націоналізований. Його перетворювали, перейменовували, змінюючи то на центр гібридизації і акліматизації тварин, то на інститут тваринництва степових районів, але при цьому завжди залишалися заповідні об’єкти: зоопарк, дендропарк і заповідний степ. Асканія-Нова – первісток заповідної справи, який з роками продовжує рости, набираючи потужність з кожним подальшим поколінням дослідників природи.

Барон Едуард фон Фальц-Фейн, батько якого Олександр був рідним братом засновника заповідника «Асканія-Нова» Фрідріха, покинув Херсонщину у дитячому віці. Родина спочатку оселилася в Німеччині, згодом у Франції та нарешті, у Ліхтенштейні. Родина Фальц-Фейнів та, зокрема, барон Едуард відзначилися неоціненним внеском у збереження культурних та історичних цінностей на Херсонщині. Він багато зробив для зміцнення міжнародного авторитету України, популяризації її історичної спадщини і сучасних досягнень, збереження української історичної та культурної спадщини. За свою багаторічну безкорисливу діяльність барон Едуард фон Фальц-Фейн нагороджений орденами князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, орденами «За заслуги» I та II ступенів, Почесною відзнакою Президента України та Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Біль втрати висловив херсонський екскурсовод та дослідник історії краю Олексій Білецький: «Пішла людина легенда, людина епоха.

Спіть мирно, Барон…Світлий спомин барону Фальц-Фейну, чия родина так багато зробила заради відновлення та збереження культурних та історичних пам’яток на Херсонщині».