Приблизно 66 мільйонів років тому із Землею зіткнувся великий астероїд, через що сталося крейдове вимирання. З планети зникло 75% видів живих істот, найвідоміші з яких динозаври, птерозаври і водні ящури. (За деякими новими даними, динозаври і так були готові вимерти, просто астероїд їм в цьому сильно допоміг.) Справедливості заради варто сказати, що й інші пояснення вимирання крім астероїда, які або доповнюють астероїдну гіпотезу, або замінюють її, але так чи інакше вимирання все одно відбулося.
Цим скористалися ссавці, які в епоху динозаврів були скромними невеликими створіннями, які вибиралися з укриттів c настанням темряви і аж ніяк не домінували в екосистемі. Зникнення динозаврів та інших ящурів дало звірам шанс: вони освоїли найрізноманітніші екологічні ніші, пристосувалися жити при світлі дня, навчилися плавати, літати, полювати один на одного і на інших тварин.
Але це все в загальних рисах, а ось деталі того, як звірі жили відразу після крейдо-палеогенового вимирання, досі з'ясувати не вдавалося. У палеонтологічних знахідках, що відносяться до того часу, весь час чогось не вистачало, щоб відновити повну картину початку розквіту звірів. Однак кілька років тому в північноамериканському штаті Колорадо вдалося виявити велике скупчення залишків тварин і рослин, що дозволило детально описати, що відбувалося на Землі в перший мільйон років після падіння смертоносного метеорита.
Датувати залишки вдалося завдяки 37 тисячам зразків пилку і спор. Вимирання торкнулося не тільки ящурів: судячи із знайдених решток тварин, до катастрофи в тому місці в достатній кількості водилися звірі розміром з єнота, які потім зникли. У першу тисячу років після падіння астероїда ссавці були представлені істотами розміром з велику щура, які блукали заростями папороті.
Але вже через 100 000 років кількість видів ссавців подвоюється, і знову з'являються види розміром з єнота; в цей же час на Землі з'являються пальмові ліси. За наступні 200 000 років біорізноманіття звірів виростає втричі, і з'являються види, що важать 25 кілограм. До пальм додаються рослини, що дають різні їстівні горіхи. Нарешті, через 700 000 років після астероїдної катастрофи на Землі розквітають бобові рослини, в чиїх плодах багато білка, і ссавці отримують додатковий еволюційний поштовх вони знову збільшуються в розмірі, і тепер серед них 50-кілограмові істоти. У порівнянні з тими, що вижили «щурами» нові види були в сто разів більшими.
У статті в Science дослідники з Музею природознавства Денвера пишуть, що за мільйон років після вимирання було три періоди потепління (це вдалося встановити за формою листя: у рослин в більш теплому кліматі форма листка зазвичай відрізняється від тих, що ростуть в більш холодному кліматі). Одразу після падіння астероїда температура на Землі піднялася на цілих 5° С і, швидше за все, через вулкани: в той час вони були особливо активні. З кожним потеплінням рослинність ставала більш різноманітною, а слідом з’являлися різні звірі.
Дивно, що ссавці оговталися від астероїдної катастрофи менш ніж за мільйон років, проте знахідки понад 7000 решток рослин і тварин говорять самі за себе. Очевидно, що звірі не могли б так швидко еволюціонувати, якби їм не «допомагали» рослини, що давали їжу і формували нові екологічні ніші. Насправді, саме про такий розвиток подій палеонтологи здогадувалися і раніше, але недолік матеріалу не давав тут достатньої впевненості. З новими знахідками швидкий розвиток ссавців стає більш наочним.
Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»